Давно хотілося почитати про українських письменників... Тож рекомендую "Бунтарки: нові жінки і модерна нація" збірку есеїв про жінок-письменниць за упорядкуванням В. Агеєвої. Книга налічує 12 історій про життя і творчий шлях Лесі Українки, Марко Вовчок, Ольги Кобилянської, Ірини Вільде та інших. Не буду розповідати про всі есе, зупинюся лише на тих, які найбільше сподобалися, а місцями вразили! До написання цих історій залучили українських літературознавиць (В. Агеєва, І. Борисюк, О. Полюхович, О. Пашко, О. Пелешенко, О. Щур). Більшість з них проаналізували по кілька постатей. Як на мене, у когось вийшло досить сухо (лише факти), у когось дещо нерівна, уривчаста оповідь. Проте є кілька історій життя письменниць, які читалися як роман. Зокрема вразили історії про Марко Вовчок - українську Жорж Санд, про що зазначає в есе В. Агеєва, про одну з перших феміністок в Україні - Наталію Кобринську, яка разом з О. Пчілкою створила і видала жіночий альманах "Перший вінок", про досить маловідому Уляну Кравченко, про "зірку міжвоєнного Львова" І. Вільде. Історії вразили не лише біографічним подробицями, а глибоким літературознавчим аналізом їх творчості. Деякі твори були відкриттям, хоч я побіжно знайома з творчістю цих письменниць. Авторкам есеїв вдалося занурити читача не лише у різноманітні життєві ситуації обраних письменниць, а й зацікавити (без спойлерів?) їх творами. Моя оцінка - 10/10! Така книжка буде цікава всім - і хто вперше дізнається про цих письменниць, і хто вже знайомий з їх творчістю.