«Ваш покірний слуга кіт» — це витончений, іронічний і глибоко спостережливий роман, що відкриває перед читачем тонкощі японського суспільства початку XX століття очима… кота. Нацуме Сосекі з неабиякою майстерністю поєднав сатиру, філософське осмислення і теплий гумор, створивши один з перших модерністських романів Японії. Головний герой і оповідач — безіменний кіт, який веде спостереження за своїм господарем, вченим, і його оточенням. Через його уважний, іронічний та часом наївний погляд ми бачимо численні парадокси, суперечності та комічні моменти повсякденного життя інтелігенції в Японії доби Мейдзі. Від образу кота йде тонка критика людської пихатості, догматизму, надмірної серйозності та марнославства. Оповідь захоплює своїм стилем — легким, живим, повним несподіваних спостережень, тонких алюзій та глибоких узагальнень. Сосекі зумів надати коту не лише голос, а й характер, і водночас — показати в ньому дзеркало, в якому відображаються всі слабкості та дивацтва людини. Цей роман — не лише джерело гумору, а й роздуми про природу особистості, інтелекту і суспільства, розказані з такою вишуканістю, що кожна сторінка дарує і посмішку, і легкий смуток. Це твір, що вчить дивитися на речі не лише очима людини, але й із дистанцією, необхідною для самоіронії та прозріння.

Один з найбільш відомих романів автора, вважається класикою японської літератури. Статистичний твір про який можна сказати, що він точно ІНШИЙ ? Хоча цим словом можна охарактеризувати більшість японської літератури. В самій назві закладено весь сюжет - це історія, де головним оповідачем є кіт. Він спостерігає за людьми та порівнює котяче та людське. І це ще треба добре подумати хто вище в ієрархії ? Чесно, моментами книга була затягнута. Спочатку комічно спостерігати абсурдні ситуації та критику вчинків від кота. Але з кожною новою сотнею сторінок ситуація не мінялась. Ніби й не було розвитку сюжету. Це просто розповідь про буденність кота та його погляди на 'інтелігентних' людей. Але насправді ця історія чудово ілюструє наступні моменти: - роль котів в японській міфології; - поєднання західної культури та японських традицій; - символізм кожного елемента (японська література завжди насичена цим); - роздуми про буття через призму іронічних зауваженнь; - соціальні зміни в японській культурі; - і навіть власну особистість автора, через призму сатиричного роману. По відчуттях японська література завжди для мене ніби вдихнути інше повітря. Здається ніби ти розвернувся зі звичного шляху і починаєш йти, навіть не в протилежному напрямку, а в сторону. Якщо вас цікавить азійська література, то дуже раджу прочитати "Ваш покірний слуга кіт"