Я прошу і агітую прочитати цю книгу! Шикарна історія дослідження минулого своєї родини. Війна очима 15-річного Артура, його шлях від Харкова до бабусі на Львівщині, мати, що гайнула до кавалера в Італію, батько, що пішов воювати і він, на руках у бабусі, що має зайняти себе чимось. Волонтерство, нові друзі і загадкова історія родича – вояка УПА, Василя Паславського. Старенька хатка в городі, про яку всі забули, стала ареною трагедії – в криївці, щоб не датись в руки кгбістам застрелився вояк УПА, і це потягнуло за собою серію страшних подій. Хто здав криївку про яку знали обрані? Чому не всіх було вислано чи ув’язнено? Про що мовчать старожили? Правнуки, що активно взялись розмотувати клубок зради, відкопали купу цікавих фактів про жителів села, про їх боротьбу в лавах УПА, про взаємозв’язки, які приховувались, про кохання та помсту, про зруйновані режимом життя та підірване здоров’я. Нитка цієї загадки, своєю інтригою, не відпустить вас всі 368 сторінок, а фінал здивує і вразить. Місток пам’яті, зведений Артуром, пов’яже воїнів УПА і їхніх сучасних побратимів, що мають спільного ворога. Смерті молодих людей минулого резонуватимуть із нашими сучасними втратами. А болітиме і за тих, і за тих. І не можу не згадати героїню, що внесла просто родзиніще в цю історію – бабуся Артура, баба Дарка! Це просто фантастично колоритна, яскрава і жвава бабуся – що поведінка, що мова, що приказки і ситуації, в які вона потрапляє (фейсбук і перше фото «хазяйства» від іноземця - у мене була істерика ) – це щось неймовірне. Хто читав – сцена баба і трактор – краще гуморески! А які у неї стосунки з колишньою невісткою – російськомовною харків’янкою – можна розібрати на цитати і сценки (ото мотаю на вус – може і я такою язвою свекрухою буду). Книга пам’яті, така близька і так майстерно написана. Тут віртуозно поєднано сміх до сліз і сльози болю, війна і її наслідки для всіх і кожного. А червоною ниткою пронизано зв’язок поколінь та любов до своєї землі. Останні сторінки оповідання про полеглого воїна УПА розірвали душу...

Книга мені дужеееееееееее сподобалась! Вона не відпускала цікавість до останньої сторінки! Не розумію чому про цю книгу всі не розповідають! Трохи нагадала «Спитайте Мієчку» своїм життям та описами ГГ, а ця детективна лінія змушувала читати далі і далі) Артур із за війни приїхав до своєї бабусі в село і там дізнається про родича партизана УПА, який застрелився, коли його зловили вороги. Йому захотілося більше про нього дізнатися та про те хто його міг тоді зрадити. І він починає шукати інформацію повсюди, дізнаватися у людей, які застали ті часи та його родича! Там стільки всього цікаво дізналися! Тому не баріться і швиденько читайте цю книгу?