Мона Авад

Мона Авад — канадська письменниця. Авторка пише про людські слабкості, страхи та дивацтва.

Дата народження	22 серпня 1978
Місце народження	м. Монреаль, Квебек, Канада
Освіта	Йоркський університет, Единбурзький університет, Браунський університет, Денверський університет
Досягнення	короткий список премії Гіллера, тричі фіналістка Goodreads Choice Award у категорії «Найкращий горор», New England Book Award.
Діяльність	письменниця, письменниця-романістка, викладачка
Мова текстів	англійська

Короткий життєпис

Мона Авад народилася в Монреалі в 1978 році. Виросла в мультикультурній родині — батько був єгипетським мусульманином, а мама — франко-канадкою з ірландсько-сербським корінням. 

У 13 років переїхала до Міссісоги, де почала свій літературний шлях. Вивчала англійську літературу в Канаді, Шотландії та США, а з 2020 року викладає в Сиракузькому університеті.

Творчий шлях

Її дебют — книжка «13 способів поглянути на товсту дівчину». Цей текст миттєво привернув увагу критиків, і авторка здобула престижну нагороду Amazon.ca й потрапила до шортлиста премії Гіллера. 

Далі були «Зайчик», «Все добре» та «Румʼяна» — ці книжки не раз номінували на премії Goodreads і збирали захоплені відгуки за своє поєднання жаху, сатири й магічного сюрреалізму.

Авад писала для різних журналів і навіть встигла попрацювати під псевдонімом Вероніка Тартлі. Авторка зізнається, що хоче, аби її історії давали читачам відчуття зв’язку — щоб люди почувалися менш самотніми.

Найпопулярніші книги Мони Авад

Книги авторки Мони Авад — суміш психологізму, гротеску й магії. Дізнаймося більше деталей про кожну з них.

• «Зайчик». Наразі єдиний перекладений українською роман Мони Авад. Історія про Саманту Гізер Маккі, студентку престижної письменницької програми. На перший погляд, її однокурсниці — милі дівчата, які називають себе «Зайчиками». Але дуже швидко Саманта втягується в їхні моторошні ритуали й розуміє: це не просто дивна тусовка, а щось значно темніше. У 2023 році компанія «Bad Robot Productions» придбала права на екранізацію.
• «13 способів поглянути на товсту дівчину». Ліззі завжди ненавиділа своє тіло. Ліззі починає знайомитись із хлопцями онлайн, але боїться надіслати фото. Вона переконана: якби хтось побачив її справжню, ніхто б не захотів. Тож вона починає худнути — одержимо рахує мигдаль, кілометри й кілограми. Вона втрачає вагу, влізає у бажані сукні, отримує схвалення від мами, друзів, чоловіка. Але чи зміниться щось усередині? Чи зможе вона колись побачити в дзеркалі не «товсту дівчину»?
• «Все добре». Міранда Фітч — зламана жінка з колись блискучою акторською кар’єрою. Вона викладає театральне мистецтво в коледжі й намагається поставити пʼєсу Шекспіра «Все добре, що добре закінчується». Та студенти бунтують і хочуть «Макбета». Коли здається, що шанс на реванш втрачено, в її житті з’являються три загадкові постаті, які пропонують їй магічну угоду.
• «Румʼяна». Моторошна, готична казка про самотню продавчиню з магазину суконь, життя якої різко змінюється після неочікуваної смерті матері. У прагненні молодості та краси вона ступає на небезпечний шлях.

У 2025 році авторка планує видати новий роман — «Ми любимо тебе, зайчику».