Котолог
Мона Авад
Мона Авад — канадська письменниця. Авторка пише про людські слабкості, страхи та дивацтва.
| Дата народження | 22 серпня 1978 |
| Місце народження | м. Монреаль, Квебек, Канада |
| Освіта | Йоркський університет, Единбурзький університет, Браунський університет, Денверський університет |
| Досягнення | короткий список премії Гіллера, тричі фіналістка Goodreads Choice Award у категорії «Найкращий горор», New England Book Award. |
| Діяльність | письменниця, письменниця-романістка, викладачка |
| Мова текстів | англійська |
Короткий життєпис
Мона Авад народилася в Монреалі в 1978 році. Виросла в мультикультурній родині — батько був єгипетським мусульманином, а мама — франко-канадкою з ірландсько-сербським корінням.
У 13 років переїхала до Міссісоги, де почала свій літературний шлях. Вивчала англійську літературу в Канаді, Шотландії та США, а з 2020 року викладає в Сиракузькому університеті.
Творчий шлях
Її дебют — книжка «13 способів поглянути на товсту дівчину». Цей текст миттєво привернув увагу критиків, і авторка здобула престижну нагороду Amazon.ca й потрапила до шортлиста премії Гіллера.
Далі були «Зайчик», «Все добре» та «Румʼяна» — ці книжки не раз номінували на премії Goodreads і збирали захоплені відгуки за своє поєднання жаху, сатири й магічного сюрреалізму.
Авад писала для різних журналів і навіть встигла попрацювати під псевдонімом Вероніка Тартлі. Авторка зізнається, що хоче, аби її історії давали читачам відчуття зв’язку — щоб люди почувалися менш самотніми.
Найпопулярніші книги Мони Авад
Книги авторки Мони Авад — суміш психологізму, гротеску й магії. Дізнаймося більше деталей про кожну з них.
- «Зайчик». Наразі єдиний перекладений українською роман Мони Авад. Історія про Саманту Гізер Маккі, студентку престижної письменницької програми. На перший погляд, її однокурсниці — милі дівчата, які називають себе «Зайчиками». Але дуже швидко Саманта втягується в їхні моторошні ритуали й розуміє: це не просто дивна тусовка, а щось значно темніше. У 2023 році компанія «Bad Robot Productions» придбала права на екранізацію.
- «13 способів поглянути на товсту дівчину». Ліззі завжди ненавиділа своє тіло. Ліззі починає знайомитись із хлопцями онлайн, але боїться надіслати фото. Вона переконана: якби хтось побачив її справжню, ніхто б не захотів. Тож вона починає худнути — одержимо рахує мигдаль, кілометри й кілограми. Вона втрачає вагу, влізає у бажані сукні, отримує схвалення від мами, друзів, чоловіка. Але чи зміниться щось усередині? Чи зможе вона колись побачити в дзеркалі не «товсту дівчину»?
- «Все добре». Міранда Фітч — зламана жінка з колись блискучою акторською кар’єрою. Вона викладає театральне мистецтво в коледжі й намагається поставити пʼєсу Шекспіра «Все добре, що добре закінчується». Та студенти бунтують і хочуть «Макбета». Коли здається, що шанс на реванш втрачено, в її житті з’являються три загадкові постаті, які пропонують їй магічну угоду.
- «Румʼяна». Моторошна, готична казка про самотню продавчиню з магазину суконь, життя якої різко змінюється після неочікуваної смерті матері. У прагненні молодості та краси вона ступає на небезпечний шлях.
У 2025 році авторка планує видати новий роман — «Ми любимо тебе, зайчику».
