logo
Котолог
Кабінет
logo
cart
backgroundavatar

Мона Авад

7.1/10

Мона Авад — канадська письменниця. Авторка пише про людські слабкості, страхи та дивацтва.

Дата народження 22 серпня 1978
Місце народження м. Монреаль, Квебек, Канада
Освіта Йоркський університет, Единбурзький університет, Браунський університет, Денверський університет
Досягнення короткий список премії Гіллера, тричі фіналістка Goodreads Choice Award у категорії «Найкращий горор», New England Book Award.
Діяльність письменниця, письменниця-романістка, викладачка
Мова текстів  англійська

Короткий життєпис

Мона Авад народилася в Монреалі в 1978 році. Виросла в мультикультурній родині — батько був єгипетським мусульманином, а мама — франко-канадкою з ірландсько-сербським корінням. 

У 13 років переїхала до Міссісоги, де почала свій літературний шлях. Вивчала англійську літературу в Канаді, Шотландії та США, а з 2020 року викладає в Сиракузькому університеті.

Творчий шлях

Її дебют — книжка «13 способів поглянути на товсту дівчину». Цей текст миттєво привернув увагу критиків, і авторка здобула престижну нагороду Amazon.ca й потрапила до шортлиста премії Гіллера. 

Далі були «Зайчик», «Все добре» та «Румʼяна» — ці книжки не раз номінували на премії Goodreads і збирали захоплені відгуки за своє поєднання жаху, сатири й магічного сюрреалізму.

Авад писала для різних журналів і навіть встигла попрацювати під псевдонімом Вероніка Тартлі. Авторка зізнається, що хоче, аби її історії давали читачам відчуття зв’язку — щоб люди почувалися менш самотніми.

Найпопулярніші книги Мони Авад

Книги авторки Мони Авад — суміш психологізму, гротеску й магії. Дізнаймося більше деталей про кожну з них.

  • «Зайчик». Наразі єдиний перекладений українською роман Мони Авад. Історія про Саманту Гізер Маккі, студентку престижної письменницької програми. На перший погляд, її однокурсниці — милі дівчата, які називають себе «Зайчиками». Але дуже швидко Саманта втягується в їхні моторошні ритуали й розуміє: це не просто дивна тусовка, а щось значно темніше. У 2023 році компанія «Bad Robot Productions» придбала права на екранізацію.
  • «13 способів поглянути на товсту дівчину». Ліззі завжди ненавиділа своє тіло. Ліззі починає знайомитись із хлопцями онлайн, але боїться надіслати фото. Вона переконана: якби хтось побачив її справжню, ніхто б не захотів. Тож вона починає худнути — одержимо рахує мигдаль, кілометри й кілограми. Вона втрачає вагу, влізає у бажані сукні, отримує схвалення від мами, друзів, чоловіка. Але чи зміниться щось усередині? Чи зможе вона колись побачити в дзеркалі не «товсту дівчину»?
  • «Все добре». Міранда Фітч — зламана жінка з колись блискучою акторською кар’єрою. Вона викладає театральне мистецтво в коледжі й намагається поставити пʼєсу Шекспіра «Все добре, що добре закінчується». Та студенти бунтують і хочуть «Макбета». Коли здається, що шанс на реванш втрачено, в її житті з’являються три загадкові постаті, які пропонують їй магічну угоду.
  • «Румʼяна». Моторошна, готична казка про самотню продавчиню з магазину суконь, життя якої різко змінюється після неочікуваної смерті матері. У прагненні молодості та краси вона ступає на небезпечний шлях.

У 2025 році авторка планує видати новий роман — «Ми любимо тебе, зайчику».


Підписатись

Нові відгуки

Довго придивлялася до цієї книги — вона манила загадковістю, атмосферністю, контроверсійними відгуками. І ось нарешті настав її час. Та, на жаль, мушу віднести себе до тієї категорії читачів, які так і не змогли по-справжньому оцінити цю історію. Безперечно, роман змушує мозок працювати на повну: з’являється безліч теорій, спроб пояснити події, відчути підтексти. І це вже свідчить, що перед нами — не прохідний твір. Але коли доходиш до останньої сторінки, і досі не розумієш, що, чорт забирай, відбулося, — це залишає не захоплення, а роздратування. Відсутність хоч якогось підсумку, жодного ґрунтовного пояснення чи навіть натяку на нього — для мене це радше мінус, ніж художній прийом. Я люблю химерні думки, ненадійних оповідачів, секти, дивні події — усе це тільки збагачує текст. Але ж навіть найабсурдніша історія потребує фінальної крапки або хоча б конструктивної коми. А тут — три крапки. Наче авторка просто вийшла з кімнати, не попрощавшись. Це відчувається як певна зневага до читача. Я до кінця так і не зрозуміла, хто з персонажів реальний, а хто — лише проєкція. І ця всеохопна недовіра до оточення головної героїні лишає гнітюче враження. Намагаюся не спойлерити, але питань лишилося більше, ніж відповідей. Хоча зараз уже відомо, що готується наступна книга, яка одночасно є й приквелом, і сиквелом — імовірно, вона пояснить історію деяких персонажів. Хочеться вірити. Бо відчуття після прочитання залишилося неприємне — ніби тебе підманули і підвели. Сюжет? Власне, його майже немає. Це радше психоделічна подорож у глибини свідомості, блукання в лабіринтах нестабільної психіки. Важко навіть виокремити чіткі теми, але присутні письменництво, натхнення, талант, самотність, депресія, уява, дружба, зневага, самооцінка, становлення себе, творчий пошук і руйнація. Попри всі претензії — я все ж таки чекаю на продовження, сподіваючись хоч на якісь «крапки над і». Хоча й сумніваюся, що їх там буде більше. Але надія, як то кажуть, помирає останньою. А ще, як я дізналася, роман планують екранізувати. І чесно кажучи, навіть уявити страшно, що саме і як саме там покажуть. Якщо передати цей хаос і багатошаровість чесно — це буде експериментальне, артхаусне кіно, яке ще більше розгубить глядача. А якщо спробують усе спростити — тоді може загубитися суть, якою б складною вона не була. І насамкінець — візуальне оформлення книги на висоті. Обкладинка, верстка, загальна естетика — бездоганні. Шкода лише, що для мене цей вміст так і не став чимось цілісним і справжнім.

Анонім

Гадаю, я можу зрозуміти, чому ця книга подобається багатьом, але, на жаль, це зовсім не моє. Перша половина історії була непоганою — вона була дивною, але захопливою. Стиль написання, гра на контрастах, темна й гнітюча атмосфера, загадкові персонажі та місцями неприємні описи — усе це тримало інтригу. Час від часу я ловила себе на думці, що не розумію, чи події реальні, чи це лише сон; чи варто сприймати деякі описи буквально, чи це метафора; чи всі персонажі взагалі існують? Але друга частина книги все зіпсувала. Як на мене, сюжетна розв'язка виявилася безглуздою, і я не змогла в неї повірити. У підсумку твір здався мені радше претензійним, аніж інтелектуальним.

Анонім

Перші 2 частини це бред сумашедшого з температурою 40. І відхідняк після передозування .. Але третя частина все розставила на свої місця. Не думала , що мені сподобається- я в ахуї 🫠 приємному думала, що не дочитаю навіть . Тут занадто багато опису - це фентезі - марево, де реальність та ілюзія переплітаються у свідомості героїні . дуже багато відсилок до міфології, творів, книжок, пісень .. текст дуже витончений та багатий на епітети, фразеологізми . Це шедевр мовлення, мова у автора красива і багата🔥я, як філолог у захваті. Це зовсім не мій жанр - темний, похмурий, готичний, але це прикольна психологічна подорож 🧳. не знаю 🤷‍♀️ чи можна таке комусь рекомендувати, але я варіант розглянути - як працює наша психіка - для дослідження 🧐 мені дуже ок ✅

Анонім

Сортування:
product
Додати до кошика
7.3 / 10
Мона Авад
390 грн
Кешбек 5%
В наявності
product
Додати до кошика
6.9 / 10
Мона Авад
390 грн
Кешбек 5%
В наявності
product
Додати до кошика
7.5 / 10
Мона Авад
631 грн
Кешбек 5%
В наявності
product
Додати до кошика
0 / 10
Мона Авад
650 грн
Кешбек 5%
В наявності
product
Додати до кошика
0 / 10
Мона Авад
650 грн
Кешбек 5%
В наявності
1