Скажіть, що обкладинка цієї книги відразу налаштовує на осінній лад? На шурхотіння листям, насолодження чашкою чаю, на смаження, а потім поїдання млинців. Налаштувалися? А тепер забудьте. Книга і близько не про не. Хоча осінь з її вайбом тут теж є. Трішки.
Про що? Майже 40-річний викладач англійської, що звик усе життя плисти за течією, раптом рятує ... Ангела. Ну, як ангела? Хлопця у байкерській куртці. Але щось-таки сталося на Небесах чи у Всесвіті, що він зі звичайної інфузорії-туфельки перетворився на чоловіка, що бере відповідальність не лише за своє життя, але й за життя інших.
Звичайно, трансформація відбулася не за один день. Для цього, окрім ангела, він мав ближче познайомитися з колежанкою, що мала інші погляди на життя, з'їздити на пару місяців до Америки і валандатися там без грошей, піклуватися про хворих, по душах поговорити з власним батьком .. Це не вичерпний список, але суть ви уловили)
"Порада: якщо ви хочете добре провести час, зберіть разом проблемних людей, у яких нічого в житті не ладнається, і вирушайте кудись, де не буде нікого нормального. Це — рецепт хороших вихідних."
І, як виявилося, це не лише рецепт вихідних, це ще й рецепт його нового життя.
Не можу сказати, що мені дуже сподобалася книга, але душа в ній є. На мою думку, дебютні романи мають бути більш лаконічними, щоб у читача не виникало відчуття монотонності. А тут це було. Хоча, може ж це моя осіння депресія?
Анонім
Якщо ви досі живете в режимі очікування, то ця книга для вас...
Головний герой - 38-річний викладач англійської мови, який щодня проходить однією стежкою: робота - дім, в якому його очікують самотність та тиша.
Але одного дня вчитель не може оминути побитого хлопця, який чимось нагадує йому ангела🪽
З цього моменту його життя вже ніколи не стане колишнім.
Зізнаюсь, ця історія захопила мене не відразу, але потім я отримала від читання цієї книги набагато більше, аніж сподівалась🥹
Умовно я б розділила цей твір на три частини:
🍁Спочатку це була саморефлексія.
Учитель розуміє, що вже пройшло півжиття, а він ще досі не був щасливим і навіть не може пригадати, коли відчував сильні емоції. Але от змінювати щось йому не вистачає сміливості, та й влаштовує його оця безпечна квартирка, закрита на всі замки 🔐від усіх нещасть та й від щастя також.
Події у цій частині розвиваються неспішно, але все ж маленькими кроками герой прямує до пізнання самого себе.
🍁Друга частина - мандрівка🗽
Нью-Йорк - Канзас-Сіті - Денвер - гори Колорадо - Гранд-Каньйон - Лос Анджелес - Голлівуд.
Це була неймовірна подорож, щедра на нові знайомства та прекрасні емоції. Вона назавжди змінила головного героя. Нарешті чоловік усвідомив, в якому напрямку він хоче рухатися, чого, власне, прагне від життя.
Ця частина мене захопила з головою та неабияк здивувала☺️ Я й не підозрювала, що цей правильний тихоня, виявляється, повний сюрпризів😅
🍁Третя частина - я б сказала, це душа цієї книги.
Не все, що ми собі наплануємо, має здатність здійснюватися, адже життя вносить в наші плани свої невтішні корективи.
Дуже тривожні емоції, напруження не покидали мене до останньої сторінки.
Чи вдасться вчителю встигнути на поїзд 🚆 щастя?
Чи стане йому хоробрості збудувати собі дорогу із жовтих цеглин і зберегти в своєму житті тих, хто йому насправді потрібний?
Це неймовірна мотиваційна історія, просякнута тонким психологізмом.
Про вихід із зони комфорту, про боротьбу з власними страхами та відчайдушну сміливість, про яку ти сам навіть і не підозрював🤔
Раджу всім серцем 🥹❤️🔥
Анонім
Котолог
