Сортування:
1
Котолог+38 066 888 18 01
графік роботи служби турботи:
понеділок-п`ятниця - 09:00-21:00
субота, неділя - 09:00-18:00
понеділок-п`ятниця - 09:00-21:00
субота, неділя - 09:00-18:00
КотологНаш вибір дуже часто впливає на подальшу долю. Саме це ми і бачимо у цій історії. Тут ланцюжок подій дуже логічний: Неллі не дозволяє молодшій сестрі поїхати в евакуацію, знайомиться з Реєм і закінчується це все втратою. А що, якби сестра поїхала? А що якби Рея вона не зустріла? А що якби її брат не сварився з батьком? Чи можливо було б уникнути трагедії? Події відбуваються в Лондоні в часи Другої світової війни. Трагедія, яка відбулася на фоні цього просто вражає. 173 людини загинули спускаючись в бомбосховище, через метушню і тисняву, а не через воєнні дії. Лише 19 сходинок, що стали їхньою загибеллю. Винною вважають місцеву мерію (хоча звернення на ремонт входу були не одноразові). Однак багато людей вражені - звичайна халатність призводить до катастрофи. Головна героїня Неллі втратила в цій метушні сестру і батька. А її коханого Рея (американського солдата) переводять в інше місце, і згодом він вважається зниклим безвісти. Їй доводиться жити з усім цим, а також допомагати матері і брату. Історія закінчується хеппі-ендом. Я дуже цьому рада. Читаючи ридала з половини книги і аж до щасливого фіналу. Мила, ніжна, чуттєва, життєва історія. Тут ви знайдете і кохання, і випробування долі, і любовний трикутник. А ще зрозумієте, що насправді наш вибір не завжди щось змінює, лише вносить корективи. Раджу до прочитання любителям історичної прози, а також любителям життєвих історій.
Анонім
"Війна вкрала не тільки дитинство..." "А що як війна йтиме безкінечно?" - це питання з книги крутиться в моїй голові останні два роки. Тому мені захотілось прочитати цю книгу. Ця книга - це історичний роман, заснований на історії родини авторки, і тому події в ній сприймаються особливо гостро. "В такі миті можна забути, що йде війна", це дійсно так, іноді випити кави на терасі чи побігати з собакою у дворі, до моменту поки не почалась тривога, відчуття, що ти живеш своє життя. Повітряні тривоги, укриття в метро, поняття "ухилянт", це все вже таке знайоме. Читайте, вірте в кінець війни, вірте в життя, любов, дружбу. І звісно залишайтесь незламними
Анонім
1942 рік, триває війна з Німеччиною і майже кожного дня трапляються нальоти на Великобританію. Вісімнадцятирічна Неллі, живе тихим життям та рятується від бомб. Допоки не зустрічає американського льотчика Рея, а ще стається жахлива трагедія. Втрата рідних завдає болю, з цим жила головна героїня і не зважаючи на страх померти від бомбардувань, вона мріяла про майбутнє. Мені дуже імпонувала Неллі, а Рей був таким милим, хоч спочатку про нього було дуже мало. Війна робить боляче, це втрати та агонія, страх та втрачене дитинство. Дуже жаль, що завжди страждають звичайні люди. Мені завжди важко читати такі книги, але в той же час дуже подобається читати чиюсь історію та співпереживати її. Як же я плакала із-за Чарлі та Фло, моє серце просто розірвалось. Просто неймовірна історія з чудовим фіналом і пізніше я зрозуміла чому така назва книги.
Анонім
Та отримуйте інфо про новинки й події в книгарнях