Я прочитала цю книгу завдяки викладачеві, і дуже вдячна пану Ігорю) Цей рукопис ключ до глибшого розуміння феномену Майдану. Винницький не просто розповідає про події, а пояснює їх як частину історичної тяглості українського спротиву та боротьби за ідентичність. Майдан — не випадковість, а закономірний етап, результат накопичених суспільних змін та євроінтеграційного вибору, який Україна зробила ще задовго до 2013 року. Винницький доводить, що Євромайдан — це не просто протест, а революція гідності, яка кинула виклик не лише корумпованому режиму Януковича, а й пострадянському способу мислення. «Майдан не був лише політичною подією. Це була подія культурна, навіть цивілізаційна» — пише автор. Українське суспільство чітко заявило про своє прагнення жити за європейськими стандартами, а не в тіні радянського минулого. Однак Росія, яка традиційно розглядала Україну як свою «зону впливу», сприйняла цей вибір як загрозу. Автор наголошує, що агресія Кремля проти України після Майдану — це не лише реакція на зміну влади, а імперіалістичний хід, спрямований на придушення будь-якого альтернативного сценарію розвитку пострадянського простору. «Російська війна — це відповідь на українську свободу», — підкреслює він. Історична тяглість спротиву Книга добре показує, що Майдан не був ізольованою подією. Українська історія знає багато прикладів боротьби за свободу — від національно-визвольних змагань 1917–1921 років до дисидентського руху 1960–1980-х. Усі ці події показують незламне прагнення України бути незалежною. Особливо цікаво Винницький аналізує події Помаранчевої революції 2004 року. Він пояснює, що хоча вона не привела до докорінної зміни системи, проте створила передумови для наступного етапу боротьби. «Помаранчева революція була пробудженням, а Майдан 2013–2014 — моментом, коли народ усвідомив, що відступати більше нікуди». Європа vs. Росія: геополітичний вибір Окрема увага приділяється євроінтеграційним процесам. Україна ще з 1990-х балансувала між Росією та ЄС, але з кожним роком інтеграція з Європою ставала більш очевидним вектором розвитку. Угода про асоціацію з ЄС, яка й стала тригером для Майдану, була лише формальністю, яка підтвердила давно сформований суспільний вибір. Москва ж розглядала цю угоду як загрозу своєму впливу на Україну. Винницький наголошує, що імперіалістична політика Кремля нікуди не зникала: «Росія не могла дозволити Україні вирватися з її орбіти, адже це означало б кінець імперії». Саме тому після Майдану почалася війна — не просто за територію, а за саму можливість України існувати як незалежна держава. Висновок Майдан — це не тільки про минуле, а й про майбутнє України. Він став точкою неповернення, коли українці зробили остаточний вибір на користь свободи?