Михайло Ковальчук

«У великій світовій драмі наших днів ми маємо до вибору: або бути творцями, або жертвами історії» — Є. Коновалець.

Довгий час вбивство, очільника ОУН Є. Коновальця, не мало офіційної версії, а складалося лише із радянської дезінформації та якихось здогадках і недостовірних даних.

В цій книзі вперше опубліковано багато документів, які мають прямий зв’язок до смерті Коновальця.

Також переклад протоколів розслідування вбивства, яке сталося 23 травня 1938 року в місті Роттердам.

В книзі зібрано всю наявну і нову інформацію про вбивство: свідчення очевидців, радянська спецоперація, статті з газет того часу, які дозволяють нам глибше поринути у розслідування і дізнатися більше про цю подію.

Мені книга сподобалась, в більшій мірі через те, що я цікавлюся історією і мені було пізнавально дізнатися про таку видатну особу. І ще раз для себе підтвердити, що свобода для українців завжди давалася тяжко.

Я вважаю, що подібні книги потрібно читати. Щоб більше дізнаватись про героїв минулого, які внесли великий вклад в нашу незалежність і суспільну єдність. І розумію, як тяжко це було тоді.

Чи знаєте ви, як загинув провідник ОУН?

Його іменем зараз називають вулиці, а лідер українських націоналістів загинув далеко від рідної землі від рук радянських агентів. Насправді нічого несподіваного: Петлюра, Коновалець, Бандера були вбиті спецслужбами СРСР.

Ця книжка розповідає біографію Коновальця, але більшість матеріалу присвячена власне вбивству, розслідуванню і спогадам сучасників. Зокрема, йдеться про те, що доступ до матеріалів справи надали українським дослідникам лише у 2017 році.
І про те, що винним поліція спочатку вважала самого Коновальця, який переносив бомбу. Бо націоналіст у їхньому усвідомленні = терорист.

Але найбільше у книжці свідчень і листів діячів ОУН. А також маємо можливість прочитати листи самих агентів. Величезна мережа інтриг і брехні, вбивства конкурентів, щоб підібратися у ближнє коло Коновальця. Попередження багатьох членів ОУН щодо підозрілої поведінки Полуведька і Судоплатова (справжні прізвища агентів).

І знаєте, що дозволило їм втертися в довіру?
Щире вболівання Коновальця та інших націоналістів за велику Україну. Вони хотіли знати, як живуть українці насправді, і агенти згодовували свою "правду" людям, які понад усе мріяли про незалежність України.