"Уможливити глядачеві доступ до третього виміру — своєрідного, неповторного космосу скляного об’єкта — це виклик для кожного творця". Це видання — ґрунтовна монографія від Видавництва ArtHuss, яка виходить за рамки традиційного мистецтвознавчого аналізу. Це важливе документальне свідчення про історію та становлення українського студійного скла. Коли я гортала цей альбом, відчувала глибоку повагу до представлених робіт. Ці прекрасні витвори мистецтва є зразками високохудожнього гутництва. Михайло Бокотей, як художник-скляр та дослідник, завдяки своєму глибокому професійному знанню матеріалу, переконливо показує, як розплавлене скло у руках майстра набуває застиглої форми, фіксуючи естетичну довершеність. Міжнародний симпозіум гутного скла у Львові, що проводиться кожні три роки, є унікальним форумом, де митці з усього світу обмінюються знаннями та демонструють авторські техніки. Тому кожен створений витвір має виняткову колекційну цінність, оскільки є результатом спільного творчого процесу міжнародних та українських художників-гутників. Я була зворушена глибокою зацікавленістю автора у збереженні спадщини. Він не просто описує історію — він розповідає про неї з чіткою позицією. На сторінках монографії відчутно його прагнення продовження традицій склярського ремесла. Особливо вражає іронічний історичний парадокс: автор показує, як гутництво розквітло в умовах планової економіки, але занепало після здобуття Україною незалежності. Це ілюструється прикладом «Компанії “Галицьке скло”» — останнього підприємства, де весь асортимент виготовляли гутним способом. Попри біль за втраченим, книга дарує надію. Вона підкреслює, що українське гутництво — це народне ремесло з тисячолітніми коренями. А завдяки зусиллям Андрія Бокотея (батька автора) та його колег, цей вогонь не згас і донині. А той факт, що Музей скла, де зібрана неоціненна колекція, розташований у серці Львова, на площі Ринок, — це чітке запрошення до ознайомлення з унікальною спадщиною наживо. "Студійне скло в Україні" — це важливий внесок у мистецтвознавство, данина пам’яті великим майстрам і маніфест для нового покоління. Це читання, яке змушує пишатися українським мистецтвом і виявляти повагу до тих, хто бачить і творить "третій вимір".