Метью Макконагі

"Зелене світло" - це не просто автобіографія, це щира розповідь про життя, кар'єру та цінності американського актора Метью МакКонахі. Ця книга надихає та мотивує, змушуючи задуматися над власним життям та цілями.🫶

Книга не має чіткої лінійної структури, це збірка історій, роздумів та спогадів з життя актора. МакКонахі ділиться своїми злетами та падіннями, успіхами та невдачами, розповідаючи про те, що допомогло йому стати тим, ким він є зараз. "Зелене світло" написана легкою та розмовною мовою. Читач ніби веде щиру розмову з МакКонахі, занурюючись у його життя та почуття❤️‍🩹.

Метью МакКонахі постає перед читачем не лише як зірка Голлівуду, але й як людина зі своїми мріями, страхами та цінностями🫶
Загалом "Зелене світло" - це не просто цікава книга про життя знаменитості. Це мотивуюча історія про те, як можна досягти успіху, залишаючись вірним собі.🤍 Я дуже люблю такі справжні, щирі історії, тому однозначно 10/10🙌

Я не дуже люблю мемуари, але "Зелене світло" дуже сподобалось. Це захоплива подорож крізь життєві пригоди та становлення особистості. Ця книга не лише розкриває неочікувані та захоплюючі моменти у житті автора, але й відображає його боротьбу з перешкодами на шляху до успіху.

Дуже легко читається, та можна взяти для себе певні думки для роздумів.

Прониклива, чесна та дуже відверта – саме це я очікувала від неї! Нижче ділюся думками, які я виписала з книги.

• Орієнтуватися на автобані життя найліпшим із можливих способів означає змиритися з неминучим у правильний час. Неминучість ситуації не є відносною; відносне те, коли ми приймаємо наслідок цієї ситуації як неминучість і як потім вирішуємо жити з ними. Ми або вперто наполягаємо і продовжуємо пошук бажаного результату, перелаштовуємося і беремося за нову тактику досягнення цього результату, або усі разом поступаємося і зараховуємо одне очко на користь долі.

• Ми не можемо цілком цінувати світло без тіні. Нас треба вибивати з балансу, щоб ми знайшли свою опору.

• Коли ми знаємо, що хочемо зробити, найважчим стає зрозуміти, коли це зробити. Зробіть це раніше, і не доведеться робити це так часто.

• Будь-який успіх потребує послідовності. Зроби добре одну справу, потім наступну. Ще раз і ще раз. Знову і знову, аж до кінця. А потім крок за кроком знову.

• Коли ти МОЖЕШ, перед тим як зробити, спитай себе, чи ти цього ХОЧЕШ.

• Іноді нам не потрібна порада. Іноді нам просто треба почути, що ми не одні.

• Іноді важливо не те, який вибір ти зробив, а те, що ти зробив його і присвятив себе йому.

• Ти колись застрягав у рутині? У безкінечному колі поганої звички? Я – так! Ми припускаємося помилок, опановуємо цей досвід, спокутуємо провину і йдемо далі. Провина і смуток занапастили багатьох занадто рано. Зійти з дистанції. Ти – автор власної книги життя. Перегорни сторінку.

• Спрости, сконцентруйся, збережи, щоб звільнитися.

• Життя – це не конкурс популярності. Будьте хоробрими, підкорюйте вершини, та спершу дайте відповідь – «що є моєю вершиною».

Ця книга мій топ, який я раджу всім читати, особливо любителям автобіографій.
Дуже крута і надихаюча книга (особливо сподобалось, що Метью використав листи зі свого щоденника).
Написано дуже легко і чимало мотивуючих висловів.Також сподобалось, що він не цурається розповідати про якісь інтимні чи секретні моменти свого життя (це викликає допоміжну довіру).Якщо ви в пошуку надихаючих та інколи смішних історій (інколи без табу) із життя відомої людини, то ця книжка для тебе.

Читала її 3 рази і буду інколи читати ще.Обожнюю біографії, ти наче споглядаєш за життям героя з першого ряду і це доволі цікаво.
Вкотре впевняюсь, що всі відомі особистості пройшли доволі нелегкий шлях і стали популярними уже за 40.

Мені далекими були досвіди, що ними ділиться знаменитий і звабливий true detective у мемуарах «Зелене світло». Просто то інша реальність. Як мінімум через геолокацію. Штати - Україна, ну ви зрозуміли. Як максимум - кожен з нас - окремий всесвіт, досвіди завжди, от прям завжди є унікальними (навіть коли здається, ніби люди пережили одну й ту ж подію).

Однак важливою була відвертість, яку оприявнив голлівудський актор (хоча, звісно, ступінь тієї відвертості визначити неможливо).

Хтось скаже, це сміливо. Не погоджусь. Хтось охатиме, мовляв, талановито. Ні, теж промах.
Життєво? Можливо. Бо як і в житті, описане в книжці було місцями жорстоким, іноді нудним, щось веселило і забавляло, дещо дивувало, дратувало, викликало недовіру, захват, повагу…

Та менше з тим, Макконагі вдалось а) розвіяти міф власного успішного успіху; б) викласти події свого життя так, аби читач сприйняв себе й оповідача на рівних; в) запевнити, що світло в кінці тунелю є, і воно часто буває зеленим, тобто сензитивним для змін, позитивних зрушень і трансформацій.

У певний момент читання мене знудила патетика й авторські узагальнення. Десь поміж сторінок губилось розуміння, нащо я це читаю - біографії не є моїм улюбленим жанром. Та все ж собі краплину з чужого моря досвідів відділила. Ну, й на тому дяка.

Мені книга не дуже сподобалось, у плані того, що вся книга йде подекуди дуже не зрозуміло для пересічного читача, але от кінцівка вкрай обірвана. У деяких місцях виникає враження, що автор був під якимись речовинами, власне це підтверджує і сам автор, тому нотатки із щоденника були зайві. Зате книга дуже гарна і якісна, все ж для себе взяла пару моментів, тому можливо це просто не моє.