Ідея про бібліотеку з незліченними книгами, кожна з яких містить альтернативне життя головної героїні - цікавий задум, хоч, можливо, й не новий. Головна героїня, яка не змогла зрозуміти, як прожити це життя, занурена в депресію та жалкує про все на світі, потрапляє до Опівнічної бібліотеки. Це така собі життєствердна історія про пошук себе, про те, як зрозуміти, чого ти насправді хочеш у світі, де кожен говорить, як треба жити; про те, як віднайти жагу до життя.
Чи може книга надихнути або спонукати до змін? Напевно, так. Проблема в тому, що я вже бачила подібні сюжети, і бачила їх у кращій реалізації. Вже на 20-30% я здогадалась, чим усе закінчиться. Але навіть не в цьому річ - книга написана надто просто і прямолінійно, немов я читала транскрипцію діалогу з психологом, який усе розжовує і пояснює. Хотілося б більше образності, емоційної глибини, деталей.
Ну і не знаю чи варто щось казати про правдоподібність в таких книгах. Я розумію, що подібна містифікація з бібліотекою це лише зручний прийом, щоб показати як змінюється персонаж, але мені важко емоційно включитись у такі історії, я скептично сприймаю подібні метаморфози, коли вони спричинені чимось, що не є можливим в реальному житті.
Загалом враження непогані, але для мене ця книга виявилася досить посередньою.
Анонім
Прочитала щойно цю книгу! Спочатку здавалось, що героїня нудна і нецікава, бо у неї були певні проблеми, з якими вона не захотіла справлятися, а я хотіла навпаки кимось надихнутись…
Але я читала далі, бо знала, що історія цікава і актуальна особливо зараз!
Я сама як героїня, почала примірювати на себе інші життя, бо я живу в Україні, в Києві, тут страшно за дітей, за себе, за ментальне здоровʼя. Я стала думати про життя в інших країнах, шукати інформацію про них і всюди мені не подобається 🤣
Так і не виїхавши з України, подумки мандрую і всюди бачу ті чи інші проблеми, бо я розумію, без них ніяк, через що я не хочу виїжджати!
Не буду розповідати, чим закінчилась історія Нори, скажу тільки що, я не захотіла такую ж саму кінцівку і для себе, хоча вона позитивна. Просто от я так зараз сприймаю своє життя і аналізую вигадані історії в пошуках підказок;) Тому знизила рейтинг оповідання на 1 зірку 🤗
Анонім
А знаєте, я обирала її за назвою і це зовсім не те, що я очікувала. Я була вражена, сильно. Ніколи б не могла подумати, що ця історія буде про розчарування, смерть і другий шанс на життя.
Ця історія аро Нору, їй 35 і вона розчарована від життя. Якось нічого не заладилося, все пішло шкереберть, звільнили з роботи, хлопця немає, не те що чоловіка, та ще й кіт здох. Відчай така штука, може підштовхнути до самогубства.
Але замість смерті Нора отримує шанс, потрапивши в опівнічну бібліотеку, вона може спробувати різноманітні варіанти свого життя.
Тому тут нас чекають різноманітні варіації життя, що схожі на мандри у фантазіях, коли ти роздумуєш над різними варіаціями життя. Це досить цікаво і відкриває гг з різних сторін, підкреслює її особистість. Але чи знайде вона своє нове життя, чи всі намагання будуть марними?
Та якщо ви досі думаєте чи брати книгу, то я скажу що таки варто, адже вона не просто про історію, вона про цінність людського життя, переоцінку своїх вчинків, домок та дій.
Анонім
