Метт Гейґ

“…вона просто ні хріна не вміє. Не вміє жити…” Нора зазирнула в інстаграм - і побачила, що всі навчилися жити, крім неї. Після вина вона зрозуміла все абсолютно чітко. Що більше людей приєднуються до соцмереж, то вищий у суспільстві рівень самотності. Вона не призначена для цього життя. Нора вирішила померти. Нора хотіла, щоб її життя щось означало, хотіла робити щось хороше. Вона не змогла стати по-справжньому хорошою чи по-справжньому щасливою людиною. На довершення, ще й не змогла стати мертвою.

Не хвилюйтеся, Норі було запропонована «Опівнічна бібліотека» - не зовсім реальність, це щось проміжне: не життя і не смерть. Не справжній світ, де життя - як книжки, завжди є ще. Кожна з цих книжок (усі книжки) цієї бібліотеки - це версії життя Нори. Кожне життя може завершитися в нескінченну кількість способів.

Хто хоче, той відчуває брак чогось. Іноді, якщо ми заповнюємо порожнечу, де чогось бракує, чимось іншим, то зникає й те хотіння, з якого це починалося. Може, Нора хоче не померти, а їй бракує іншого. Може, десь є таке життя, яке вона справді захоче прожити. Для розуміння цього потрібен досвід у вигляді Опівнічної бібліотеки. Це не бібліотека привидів. І не бібліотека трупів. Це бібліотека - можливостей.

Головна ідея: що вибрати ми можемо тільки напрям, а не те, що буде в результаті. Вибір був хороший. Просто сталося не те, чого хотілося. Неможливо жити так, щоб нікому не зробити погано. Життя не треба розуміти, його треба жити.

«Якщо ви ставите мету стати кимось, ким ви не є, ви завжди зазнаватимете поразки. Хай ваша мета буде стати собою. Виглядати, діяти і думати так, як можете тільки ви. Майте на меті найсправжнішу версію себе».

На цю книгу натрапила абсолютно випадково, побачила у топ-продажів, зацікавилася спочатку обкладинкою, потім – анотацією, одразу ж поїхала за нею до книгарні і жодного разу не пошкодувала. 💜

Книга заявлена як «фантастика», хоча я би, скоріше, назвала її «романом-притчею». Історія про багатовимірність часу, простір варіантів і світ потенційних можливостей. Якось так співпало, що цей твір потрапив до мене у найбільш відповідний для цього час і мандруючи разом з героїнею, я й сама відчувала певне полегшення своєї «книги жалів».

Історія філософська, наповнена глибокими сенсами та цікавими думками. З самого початку трішки важко давався стиль написання автора, проте я швидко вчиталась і з часом перестала помічати цей дискомфорт, а фінальні глави взагалі наче не читала, а дивилася фільм на одному диханні.

Книгу дуже сильно раджу, але для того, аби максимально її відчути і пропустити через себе – потрібен певний стан. Якщо захочете почитати «просто щось фентезійне» - вам не зайде. Але якщо у вас є певні внутрішні запити: про сенс життя, устрій світу або вам просто потрібна підтримка – вона попаде у ваше серце, дасть відповіді на важливі питання і, впевнена, надихне на Життя. 💫

«Щосекунди, щодня ми вступаємо до нового всесвіту. Ми стільки часу витрачаємо на те, щоб шкодувати за тим, як склалося наше життя, на те, щоб порівнювати себе з іншими людьми чи з собою за іншого вибору, а тим часом у більшості життів є певна міра хорошого і певна міра поганого.»

❄️ Перша прочитана книга року і одразу завершення серії. Історія, яка дуже мені полюбилася, що аж не віриться - час прощатися.

❄️ Насправді важко щось розповісти про третю і заключну книгу серії, щоб не заспойлерити. У першій книзі ми познайомилися з хлопчиком Ніколасом і його непростою долею, а також дізналися як він потрапив до Ельфгельму і став Батечком Різдвом. У другій - зустрілися з дівчинкою Амелією, яка чистить димарі, живе у робітничому домі і завдяки своєму доброму серцю рятує свято Різдва, а ще тут багато Дікенса і його книг.

❄️ У третій частині, здавалося б, усе налогодилося в житті наших героїв. Вони знайшли одне одного, здобули таку омріяну родину і мають жити довго і щасливо... На жаль, не все так гладко: хоч ельфійська наука сильно відрізняється від людської, та от булінг серед ельфійських школярів поширений, як і брехня, заздрість та інші людські вади серед ельфів. Амелії, Мері та Батечку Різдво доведеться добряче поплавати в шоколаді, полазити в кролячих норах, щоб відстояти своє право на життя у місті, а ще подарувати дітям не лише магію Різдва, а й Великодня.

❄️ Я запитала у своїх дітей, яка трилогія їм сподобалася більше - Батечко Різдво чи Різдвозавр. І... ми поставили знак "дорівнює". Отож, якщо читали якусь одну і вона вам сподобалася, то можете сміливо братися за іншу!

📌 Неможливе - це всього-навсього можливість, якої ти ще не збагнув.

Зізнайтеся, чи розмірковували ви колись про те, що життя могло б скластися зовсім інакше? Якби обрали іншу професію, якби не порвали стосунки чи навпаки - наважилися їх почати? Якби здійснили свою мрію, а не піддалися на вмовляння батьків/родичів/тих-хто-краще-знає? Якби, якби...

Таких "якби" - малесеньких і величезних - протягом життя стається безкінечна кількість. Будь-який вибір веде стежку життя в іншому напрямку і хто зна, до чого іноді може призвести одне єдине рішення.

Норі Сід не надто потрібне її життя. Загубившись в сірості реальності і власних темних буднях, дівчина вирішує, що їй абсолютно немає для чого і для кого жити. А значить і продовжувати цю невдячну справу недоцільно. Але замість назавжди покинути світ, їй відкриваються безліч інших і всі - варіації її власного життя з тим горезвісним "якби". Якби стала рок-зіркою, якби досліджувала льодовики, якби вийшла заміж... Можна продовжувати довго, підставляючи власні варіанти і помічаючи в героїні себе.

Читала і ловила себе на думці, що Нора занадто перебірлива, але в той же час розуміла, що на її місці будь-яка людина, напевно, хотіла б ще більшого. Хотіла б не просто змінити "шило на мило", але дійсно відчути щастя - абсолютне, безмежне, відчути себе на своєму місці і зупинити пошуки. Саме тому Нора і не могла обрати одне життя, проживши безліч варіантів, допоки не зрозуміла головну і єдину істину.

Насправді фінал більш, ніж передбачуваний. Але в цій історії стільки життєвого, що неможливо відірватися. І навіть попри те, що героїнею не проникаєшся, бо майже не знаєш її, все ж із цікавістю спостерігаєш за її пригодами і висновками.

А ще дуже сподобалася аналогія з бібліотекою і книгами. Але тут, думаю, всі книголюби були у захваті.

До речі, цю книгу також читала моя мама і погодилася, що в ній дуже багато життєвих моментів попри фантастичні елементи. Все ж людська психологія і звичайні щоденні проблеми в книзі постають куди яскравіше за елементи магічного реалізму.

До того ж фінал сповнений надії, а сама історія виглядає настільки щирою, що шукати прогалини зовсім не хочеться. Плюс читається на одному подиху - я подужала 400 сторінок за півтора дні, а це щось та й означає ✨

Завжди раджу читати цю книгу людям, у яких чорна смуга в житті, момент цілковитої розгубленості, або просто поганий день. Це саме та feel good книга, що подарує такий потрібний сріблястий промінчик надії.

Це історія про Нору, якій випадає можливість прочитати бібліотеку свого життя. В якій кожна книга - це певний варіант реальності, що з'являється після прийняття того чи іншого рішення. В одній вона - олімпійська чемпіонка, в іншій - музикантка чи любляча мама. Прекрасні сценарії, однак всесвіт завжди врівноважує себе, тож отримавши одне, будь готовим втратити щось натомість.

Хлопчик Ніколас жив з татом у злиднях. Без мами і з єдиною іграшкою - лялькою із редьки. Одного дня батько залишає його з тіткою-настільки жахливою, що хлопчик вирішив втекти. Його чекають пригоди і труднощі - зустрічі з фантастичними персонажами -це олені, тролі, піксі та ельфи. І абсолютно несподіване побачення з татом та нове життя.

Чудова різдвяна книжечка про дива, добро і віру у краще майбутнє, святкова і дуже атмосферна. Ілюстрації Кріса Моулда прекрасно доповнюють цю казку. Є також досить цікава екранізація цього твору.

Друга книжка із серії про Батечка Різдво. І дарма, що вже весна😍

Свято під загрозою. Тролі за рік зруйнували містечко Ельфгельм і порушили можливість дарувати подарунки. Але Батечко Різдво вірить, що йому вдасться відновити цю традицію.

В той час у Лондоні - дівчинка Амелія потрапляє у робітний дім, але мріє про втечу. Вона вірить у дива, але вже потрохи починає втрачати надію. Життя її неймовірно складне. Навколо бідність, навіть злидні, злі жорстокі дорослі, але на серце ще жевріє маленький вогнк віри в диво.

Саме надія потрібна і Батечку Різдву . Він мандрує напередодні 25 грудня в Лондон. Зустріч з королевою Вікторією, Чарльзом Діккенсом та всіма жахами робітного дому.

Чи зустрінуться Амелія і Батечко Різдво, чи зможуть врятувати свято і ощасливити мільйони дітей в усьому світі?

Мене відразу приваблює книжка, де в назві є слово "книга" чи "бібліотека". Що сказати -мені сподобалася ця історія. Хоча є і досить негативні відгуки.

Головна героїня Нора не бачить змісту у своєму житті. Адже вона самотня, дівчина не здійснила своїх мрій, не має близьких Але як знати, чи то справді її бажання?

І от Нора потрапляє в Опівнічну бібліотеку з книжками, в кожній з яких можлива нова історія її життя.

Книжка про вибір, де героїня спробує всі можливості та основні варіанти ,яких не здійснила чи побоялась колись. Але хто зна, що було б краще. Те, що є сьогодні чи те, що було б, якби...

Рекомендую всім, хто хоче відрефлексувати сценарії з власного життя, коли робиш вибір, а потім не впевнений, що він був правильним.

Давайте будемо чесними... Скільки разів ви думали "А що було б якби я тоді сказала/зробила по-іншому?". І суть не в тому, що вам не подобається теперішнє ваше життя, просто завжди хочеться використати всі можливості.

Інколи просто лягти і заснути здається єдиним виходом в житті. Заснути назавжди.
Але що якби вам дали шанс? І навіть не один, вчинити по-іншому, і життя стане іншим. Але чи кращим від того? Книга чудова тим, що показує як стандартні "відмазки" які ми використовуємо в житті (якби я була багата, якби вийшла заміж, якби здійснила дитячу мрію) тут трохи не працюють😅 Тому що не це головне... Головне в житті зрозуміти себе, прийняти себе, перестати докоряти собі... І можливо, трішки дозволити собі жити?
Коли починаєш читати, то вже приблизно розумієш, як історія закінчиться. Але все одно після останньої сторінки усмішка на лиці. Це хороша історія, яка має важливий зміст, але при цьому дуже приємна та легка☺️

Однозначно раджу!

Найперше що кинулось в очі -- видання і жахливий переклад. Можливо, в поточному накладі уже виправлені помилки, але я спотикалась на гугл-транслейтед словах. Загалом книга підійде більше підліткам, аніж дорослим. Сюжет досить очікуваний, але в цілому мені здалось що ідея книга не стільки в її художньості (тут цього немає практично), скільки в більше self-help аспекті. Читаючи, задаєшся питаннями стосовно сласного життя, своїх рішень, їх "правильності" і "кінечності".