Нові відгуки

Прочитала щойно цю книгу! Спочатку здавалось, що героїня нудна і нецікава, бо у неї були певні проблеми, з якими вона не захотіла справлятися, а я хотіла навпаки кимось надихнутись… Але я читала далі, бо знала, що історія цікава і актуальна особливо зараз! Я сама як героїня, почала примірювати на себе інші життя, бо я живу в Україні, в Києві, тут страшно за дітей, за себе, за ментальне здоровʼя. Я стала думати про життя в інших країнах, шукати інформацію про них і всюди мені не подобається 🤣 Так і не виїхавши з України, подумки мандрую і всюди бачу ті чи інші проблеми, бо я розумію, без них ніяк, через що я не хочу виїжджати! Не буду розповідати, чим закінчилась історія Нори, скажу тільки що, я не захотіла такую ж саму кінцівку і для себе, хоча вона позитивна. Просто от я так зараз сприймаю своє життя і аналізую вигадані історії в пошуках підказок;) Тому знизила рейтинг оповідання на 1 зірку 🤗

А знаєте, я обирала її за назвою і це зовсім не те, що я очікувала. Я була вражена, сильно. Ніколи б не могла подумати, що ця історія буде про розчарування, смерть і другий шанс на життя. Ця історія аро Нору, їй 35 і вона розчарована від життя. Якось нічого не заладилося, все пішло шкереберть, звільнили з роботи, хлопця немає, не те що чоловіка, та ще й кіт здох. Відчай така штука, може підштовхнути до самогубства. Але замість смерті Нора отримує шанс, потрапивши в опівнічну бібліотеку, вона може спробувати різноманітні варіанти свого життя. Тому тут нас чекають різноманітні варіації життя, що схожі на мандри у фантазіях, коли ти роздумуєш над різними варіаціями життя. Це досить цікаво і відкриває гг з різних сторін, підкреслює її особистість. Але чи знайде вона своє нове життя, чи всі намагання будуть марними? Та якщо ви досі думаєте чи брати книгу, то я скажу що таки варто, адже вона не просто про історію, вона про цінність людського життя, переоцінку своїх вчинків, домок та дій.

4/5 Між життям і смертю стоїть таємнича бібліотека, переповнена книгами. Кожна книжка — це життя, яке б людина могла прожити, якби прийняла інше рішення. Нора Сід зневірюється у своєму існуванні і вирішує померти. Але їй надається чудова можливість перепробувати безліч життів і обрати те, яке їй до вподоби. Книга про жалі, про втрачені шанси і можливості. Книга, що містить багато сенсів. Зокрема: 🔸кожне рішення, яке здається нам несуттєвим, може кардинально змінити життя іншої людини; 🔸краще не зациклюватися на тому, чого не зробив чи не сказав, а почати жити сьогоднішнім днем; 🔸не варто поспішати з висновками, відверта розмова якнайкраще допоможе розібратися в ситуації; 🔸ви важливі і маєте значення для когось, а то й для багатьох людей, навіть, якщо іноді здається, що ні. Це було досить цікаво і надихаюче. Хоч історії подеколи бракувало динаміки і не було відчуття цілковитого поглинання читанням, мені сподобалося. Я вболівала за Нору і з нетерпінням чекала, коли вона потрапить в "те саме життя". В якийсь момент мені стало трохи нудно від такої кількості перестрибувань між світами, бо я давно зрозуміла, що саме Норі варто змінити і чекала, коли вона сама до цього додумається😂 Загалом, це гарна історія, яка спочатку, здається депресивною, але чим ближче до кінця, тим більше підіймається настрій. "Усе було б значно легше, якби ми зрозуміли, що жоден спосіб життя не дасть нам імунітету від печалі. І що печаль — невід’ємний елемент тканини щастя. Одного без іншого ніколи не буде. Звичайно, вони з’являються нам різною мірою і в різних кількостях. Але немає й не буде такого життя, в якому ми перебуватимемо в стані вічної задоволеності."

Чи замислювалися ви, як би склалося ваше життя, якби ви зробили інший вибір, пішли до іншого інституту, познайомились з іншими людьми…чи вибрали інший смак морозива минулого літа? Усі наші дії, навіть незначні дії, можуть призвести до розвітлення, до нових життів в паралельних світах. в теорії, поки що, звісно😉 Наша головна героїня Нора Сід отримала такий шанс. СПОЙЛЕР!! Розчарувавшись у своєму житті, вона накладає на себе руки і потрабляє в опівнічну бібліотеку, де книгам немає кінця і час застиг о 00:00. Кожна книга може відправити її у інше життя: де стала рок-зіркою, науковицею, доглядачкою за тваринами, успішною спортсменкою та дружиною. Та чи відповідає життя, яке вона важала кращим її очікуванням? “- Життів у тебе стільки, скільки є можливостей. У різних життях ти робила різні вибори, і наслідки були теж різні. Якби ти зробила по-іншому бодай якусь дрібницю, твоя історія пішла б зовсім інакше. І всі вони існують в Опівнічній бібліотеці. Вони справжні настільки ж, наскільки оце життя.” Мені спочатку не сильно заходила книжка, типу так, мені подобається концепція паралельних світів, навіть дуже, але початок йшов туго. З середини книжка вже набрала обертів і ставало все цікавіше, як у Нори після кожної книжки потрошки з’являється бажання жити. Ця книжки для роздумів. Після неї ти починаєш по-іншому дивитись на своє життя. Більше цінувати. Я б радила прочитати її. Просто раджу🙂‍↕️

Дівчина, яка перестає бачити у своєму житті бодай щось цінне та важливе, вирішує покінчити життя самогубством. І опиняється в Опівнічній бібліотеці, де кожна книга це варіація її життя, в якому вона прийняла якесь інше рішення, аніж в її "основному" житті. Дівчина стрибає із життя в життя, запевняючись, що всі її жалі не мають жодного сенсу, бо шкодуючи за чимось, ми не знаємо що б насправді стало результатом іншого рішення. Цікава книга з глибоким сенсом.

Раджу! Вражаюча книга🔥 Вона точно одна з НАЙКРАЩИХ прочитаних. Якщо ви хоча б раз думали: «а що якби...» - то тут ви знайдете відповіді на ці питання, поглянете на своє життя по-новому, побачите потенціал та приймете всі жалі.

Чудова книга. Так, головна ідея дещо передбачувана, але ж доречна та натхненна. У якому би ви не були настрої, якщо ви ще не читали цю книгу, щиро рекомендую. Можливо, вона примусить вас інакше подивитися на власне життя. Про що? Про вибір, про можливості, про рішення, про життя, яке хотів би прожити. Отже, Нора, молода жінка з великим потенціалом, але з невеликими, як їй здається, досягненнями, отримує суцільні розчарування. Єдиний брат з нею не спілкується, її звільняють з роботи, а улюблений кіт помирає. " Вона розуміла, що має відчувати жаль, відчай, скорботу за своїм чотириногим другом. Так і було, але треба визнати і ще дещо. Коли вона дивилася на спокійний, мирний вираз мордочки Вольтера - безболісний, -у темній глибині її душі зароджувалося ще одне почуття. Заздрість". І так, Нора ЦЕ зробила, але Бог дав їй ще шанс. Вона потрапила до бібліотеки, якою завідувала її колишня шкільна бібліотекарка, і змогла вибирати інші свої життя. Життя, де вона втілила свої мрії, де вона вибирала інші професії, мала чи не мала дітей. Це був неймовірний досвід. Але Нора, щоб не загинути, має обрати саме те життя, у якому захоче жити аж до старості. Чи зможе? І найдивніше, що вона у своїй місії по відшуковуванню сенсу не самотня. Містична, темна, емоційна історія. Є лише хвилина, щоб встигнути. Ще раз рекомендую.

«Життя не треба розуміти. Його треба жити.» «Але ти ніколи не будеш жити, якщо займатимешся пошуками сенсу життя.» А. Камю Ось ці дві важливі, провідні думки, які варто взяти з цієї книжки. Задум книги цікавий, дійсно, не схожий на всі інші. Читається дуже легко, не дивлячись на те, що вона життєстверджуюча і мотиваційна, тут немає мозкового штурму. Все ж, в якийсь момент, я також захотіла потрапити в Опівнічну бібліотеку, щоб просто спробувати поблукати усіма можливими сценаріями свого життя. Та чи є в цьому сенс, якщо всеодно ти зрозумієш, що живеш найкраще своє життя сьогодні? Мені здається ми самі себе так підвантажили якимись пошуками сенсів, що, дійсно, просто не вміємо жити спокійно. Просто жити. У мене це взагалі програється на 100%, я не можу заспокоїтись, бо кожного дня думаю, що моє життя має бути не просто існуванням як факт, а воно має бути для чогось. Має бути сповнене якоїсь божественної мети. Та нікуди ці пошуки мене поки що не привели. Окрім одного. Я відчуваю, що найлегше дихається тоді, коли я живу в моменті. Коли я не планую наперед, коли не засмучуюсь наперед, коли просто розумію, що є сьогодні, тут, зараз, в цю секунду. Тупо, чи непрактично? Не знаю. Але, можливо, це і є життя?