Це чарівне оповідання. Навіть не назву казкою, бо герої і сюжет доволі реальні. Читала донечці в 5.5 років. Деякі сюжетні лінії для неї згладжувала, адже за сюжетом в країні героїв панувала війна, і мама однієї з головних героїнь загинула саме від бомби. І сам хлопчик, головний герой, теж зазнав психологічної травми від війни. Читала сама із захопленням, чекала розв'язки сюжету. Все-таки рекомендувала б більше для підліткового, середнього шкільного віку. На дітей менших за віком може справити занадто сильне враження, враховуючи наші реалії. Чудове оформлення, прекрасні ілюстрації. Захотілось придбати дві інші книги авторки.

? "Я тужу за сонцем, як тужу за мамою, несподівано подумала я, хоча й не знала, яка вона - весна чи як це - мати маму. Знала лише, що туга продірявила мене наскрізь і ті діри нічим не затулити, навіть міцно притиснувши до себе книжку."©️ ? Пірнути в атмосферу цієї книги було дуже просто, адже ми живемо у ній останні два місяці... Дощ, дощ, злива, хмарно, дощ... Вийти на прогулянку - ні! Вийти з дому без парасольки - можливо, але на годинку-дві максимум. Радіти кількахвилинним променям сонця - так, так, так!!! ☔️ Лілея живе в селищі, де здається, що час зупинився. Тут так часто йде дощ, що гумові чоботи та плащі стали постійними супутниками, сирість проникла в усі шпаринки, а голод і холод дошкуляють настільки, що діти майже не ростуть. Єдина радість - це Лілеїн дідусь та його теплиця, де він вирощує городину і щотри дні частує нею жителів. ? Так було не завжди. Колись тут світило сонце, а пори року змінювали одна одну. Лілея знає, що колись у неї була велика сім'я, але нині мало що пам'ятає про них. ? І так буде лише до того моменту, як Лілея порушить найсуворішу заборону НІКОЛИ НЕ ЗАХОДИТИ В ТЕПЛИЦЮ! Дівчинка дізнається страшну таємницю, а за нею почне розплутуватися клубок подій із минулого, необдуманих вчинків теперішнього, які вплинуть на майбутнє всього селища. ? Мая Люнде планувала написати серію книг про пори року. ВСЛ уже видав першу частину "Снігова сестричка" про зиму, а от "Стражниця сонця" - про весну. ? Ця історія, вона як ілюстрований Гаррі Поттер, але від скандинавських творців. Ліза Айсато настільки вдало передала атмосферу книги, що здається, я відчувала і ту мряку, і перші сонячні промені, і неймовірну спеку на своїй шкірі. ? Видавництво рекомендує цю історію для молодшого та середнього шкільного віку, але й дорослі отримають естетичну насолоду.