Матьє Гібе

Ця книга дійсно драматична, але дуже легко і швидко читається. Тут у персонажів складна доля, кожен бореться зі своїми внутрішніми монстрами. І за цим дуже цікаво спостерігати!

Головні персонажі, як і другорядні, гарно прописані. Вони не ідеальні й тому відчувається, що вони живі. Адже саме неідеальність робить нас по справжньому живими. А те, як закінчилась книга... Мені треба продовження вже! Цікаво як складуться обставини і який вибір зроблять головні герої.

Настрій книги досить похмурий, тому треба бути готовим, що тут багато скла. Ця книга із тих, яка змушує задуматись, після неї потрібен час, щоб прожити всі емоції, які подарувала. Однозначно раджу до прочитання і чекаю на наступну частини книги!

Читаючи "Попіл лине до неба" я шкодувала тільки про одне: що не мала компаньйона для обговорення. Вона змушувала мене емоційно реагувати на сюжет, а це зазвичай великий показник гарно написаної книги. А ще головний персонаж, бед бой, який насправді дуже тонка душа. Мені здалося, що книга має трошки схожі моменти з "Панк 57", тому фанатам "Панку" варто спробувати почитати і "Попіл". Присутність гри між героями та напруження пристрастей повинні сподобатися багатьом. Окремо хочу виділити кінцівку, вона просто розрив емоцій. Оскільки я спочатку не знала, що книга має продовження, була буквально в шоці.