Марк Едвардз

📌Хороші люди заслуговують на щастя, а погані мають бути покарані©️ Здавалося б така проста істина. Але раптом якомусь безумцю захочеться втілити її, погравши в творця? З одного боку, ця книга - класичний англійський детектив, де у тихій місцевості серед мирних людей орудує убивця. З іншого - сюжет так виділяється на фоні інших, що точно запам'ятається надовго. Розслідування веде молода й успішна детективка, яка вимушена покинути кар'єру у Лондоні і переїхати до найтихішого графства Британії. Жертви настільки різняться одне від одного, що якби не спосіб убивства, їх важко було б поєднати. Практично з перших сторінок зрозуміло, хто стане наступним, і цей чоловік, батько-одинак, зображений таким тюхтієм, що йому хочеться лиш поспівчувати. А злочинець, такий собі Робін Гуд, що не просто вбиває своїх жертв, а ще й фільтрує їх! Адже хороші люди заслужили не лише бути щасливими, а й відійти у кращий світ з посмішкою. Оформлення обкладинки дуже символічне, хоч і здалося дивним на початку. Клаптикова оповідь, що ведеться від різних осіб, лиш посилює ефект занурення в атмосферу цього містечка. А самого вбивцю авторові вдалося так замаскувати, що я таки помилилася, будучи за півкроку від відгадки. Мене просто бісили соціальні ролі головних героїв. Чому жінка, має тягнути на собі все і трохи більше, щоб її сприймали за справжнього спеціаліста, водночас ставити жирну крапку на своєму особистому житті? А чоловіку, достатньо сяк-так дбати про дитину, щоб стати шанованим у громаді? Що це: нові реалії чи автору захотілося ще й на цьому хайпанути? Книгу рекомендую як поціновувачам детективів, так і тим, хто рідко читає цей жанр. #марафонкнигомам

Анонім

Як же багато ще, виявляється є недооцінених авторів психологічних трилерів, і «Ще одну сторінку» знайшли таку перлину з усього розмаїття! Це, дійсно, дуже, дуже цікавий, небанальний трилер, читається на одному диханні, герої класні, дуже цікаво автор описує дрібниці, про які я, наприклад забула вже, а він їх торкається. При тому, що вони незначні, (для самого сюжету) але саме життєвість цих дрібниць суттєва. Хоча моя інтуїція на самому початку підказала мені хто там головний винуватець, це ніяк не вплинуло на бажання читати кожну подальшу сторінку. Хочу більше книжок цього автора! Вкотре впевнююсь в тому, що моя довіра до видавництва себе виправдовує, бо видати не форматний для стилю 1morepage трилер і попасти з ним в саме серденько — це саме про смак 🤎.

Анонім

Не затягнута книга,неочікувана кінцівка. Звертайте увагу на своїх дітей і до того,з ким вони спілкуються!

Анонім