Мила і сумна казка. Доволі цікаво складений сюжет і персонажі, але без вау ефекту. Можливо, тому що вже спочатку знаєш, що все закінчиться трагічно

Я нарешті дочитала «Вінтер» Марісси Маєр і можу чесно сказати – я домучила цей цикл. І хоча мені подобається динаміка сюжету й у книзі справді відбуваються цікаві події, ця історія виявилася зовсім не моєю. У «Вінтер» авторка розгортає грандіозний фінал: війна за владу, інтриги, змови, боротьба з Леваною, нові повороти у стосунках героїв – усе на своєму місці. Здавалося б, адреналіну та дії тут більш ніж достатньо. Та, на жаль, я весь цей час так і не змогла емоційно залучитися до персонажів і подій. Мене вони просто не чіпляли – ні романтичні лінії, ні драматичні моменти, ні битви за майбутнє. Попри це, я розумію, чому серія має таку популярність. Марісса Маєр створила яскравий і продуманий світ, де класичні казки переплітаються з науковою фантастикою, а герої – з різними характерами й травмами – знаходять у собі силу боротися. Проте цей коктейль жанрів і настроїв виявився для мене занадто далеким від того, що я зазвичай люблю читати. «Вінтер» – це масштабний фінал із великою кількістю персонажів, інтриг і пригод. Якщо вам близька космічна казковість, несподівані союзи й перемоги справедливості – книга, напевно, припаде до душі. Але для мене цей цикл став радше експериментом, ніж справжнім захопленням.

Це третя частина циклу Хроніки місяця, і тут історія продовжує набирати обертів. Команда зорельоту — Скарлет, Сіндер, Вовк, Торн та Кресс — веде боротьбу проти жорстокої королеви Левани, аби дати шанс справжній спадкоємиці Сіндер зайняти трон. Сюжет насичений пригодами, втечами, сутичками, інтригами, і здавалося б — саме те, що має затягнути в епічний вир фантастичної казки. Та, попри всі події й напруження, я не відчула тієї іскри, яка змушує жити історією разом із героями. Мені було цікавіше, ніж у попередніх книгах серії, проте все одно я залишилась осторонь. Герої симпатичні, світ яскравий, а пригоди насичені, але емоційного зачеплення не сталося. Мабуть, це просто не мій жанр. Водночас я бачу, що шанувальникам фентезі з домішкою наукової фантастики, ретелінгів і пригодницьких космічних сюжетів книга цілком може сподобатися. Тут є і відважна команда, і ризиковані місії, і навіть романтика.

Другий том «Місячних хронік» і ретелінг «Червоної шапочки», але з науково-фантастичним та космічним ухилом. Здавалося б, цікаве поєднання казки з футуристичними технологіями та подорожами між планетами мало б тримати увагу, але для мене вийшло навпаки. Якщо перша частина ще мала якусь динаміку й інтригу, то «Скарлет» здалася ще повільнішою та менш захопливою. Події тягнуться, сюжет розсипається на кілька ліній, але жодна з них не викликала справжнього азарту дочитати. Героїня — нова, але не настільки харизматична, щоб захотіти слідкувати за її пригодами. Навіть поєднання знайомої казкової основи з космічними технологіями не врятувало від відчуття затягнутості. Можливо, фанатам серії це продовження зайде, але для мене — це ще нудніше, ніж перша книга. Не моя історія, не мій формат, і, однак продовжу читати, бо, на жаль, маю всі частини.

З кожною новою книгою цикл набирає обертів, але саме ця книга багато в чому була перехідною, що в принципі, не зменшує її цікавості. Ми продовжуємо спостерігати за історією Сіндер і команди, і в даній книзі ця історія перетинається з Кресс, з якою ми вже знайомі з попередніх книг. Можна багато писати про книгу, але варто зазначити основне - тут знайде розвиток любовна лінія, яка для мене була найцікавішою) І зовсім не прийдеться сумувати! Книга, з якою можна відпочити.

Я була в захваті і розбита одночасно. Тут порушуються питання жінки в сучасному суспільстві, хоча одразу так і не можна подумати. Дуже багато відсилок до "Аліса в країні див", багато зносок (якщо ми раптом забули і за це я дуже дякую!) і тепер маю перечитати "Алісу", бо справді багато забулася, та і була малою, коли читала ? Зараз це сприймається геть інакше і приходить більше розуміння, бо головна героїня максимально жива і цікава, в багатьох моментах я впізнала себе (і сподіваюся, не стану безсердечною, ахахаха)

Я не є прихильницею казки "Аліса в Країні Див" і ніколи не захоплювалась цим всесвітом відповідно. З творчістю Маєр раніше теж не була знайома, багато чула схвальних відгуків, тож обрала саме цю книгу для знайомства ❤️ "Саме надія з рештою робить неможливе можливим." Одразу хочеться написати, що мені сподобалась "Безсердечна". Місцями хотілось пришвидшити події, та це не вплинуло на оцінку в цілому цієї історії. Юна Кет мріє відкрити свою пекарню, випічка її захоплює з дитинства. Так-так тут багато буде про солодощі, десерти, тортики, гарбузові ласощі ?? Кетрін підкорює серце Короля Чирвових сердець своїми десертами. Батьки Кетрін не підтримують її у втіленні мрії, вони хочуть бачити доньку Королевою. Та серце Кет полонив не Король, а придворний блазень. Усі розуміють, який буде фінал цієї історії, адже "Безсердечна" це передісторія про королеву Чирвових сердець. Дочитуючи я встигла перейнятися цим всесвітом, цією трагічною історією кохання, мені навіть сподобалась трансформація Кет дівчинки-мрійниці в мстиву Королеву ? Читала з захопленням. Чешир на сторінках цієї історії заграв новими фарбами для мене, як і Кеп ? Це ідеальна, казкова історія на осінь ? ? "Її майбутнє існувало як безплідна пустеля з єдиною яскравою плямою на горизонті. Це було все, чого вона хотіла. Останнє, чого прагнула на цьому світі. Помсти."

Ця книга показує, що лиходіями не народжуються, ними стають. Кет, мила дівчина, яка прагне займатися улюбленою справою, привітна та відкрита навіть до тих, хто з нею поводиться не дуже чемно, зрештою перетворюється на безсердечну, безжальну королеву. Батьки, які зовсім не прислухалися до бажань своєї доньки, оточення та жорстоко втрачене справжнє кохання робить її такою, як ми бачимо вже в історії про Алісу. Магічна, сповнена магії та цікавинок країна Чирвових Сердець закохує в себе з першої ж сторінки. Було неймовірно цікаво відчути передісторію, якою її бачить Марісса Маєр, адже їй вдалося поєднати оригінальну ідею з історією Керрола. Кінець розбив і зробив безсердечною не лише Кет, я й сама відчула все, що так майстерно описує авторка.