Марі Раткоські

Що мені сподобалось? 🥽 Головна героїня Я вже звикла до того, що у більшості фентезі головні героїні - це тендітні дівчата неймовірної вроди, з важким минулим і повним набором навичок серійної вбивці. Кестрель же дуже далека від цього образу. Вона не досягла особливих успіхів у бойовому мистецтві (хоч намагалась). Її не описують як «найкрасивішу жінку, яку хто-небудь коли-небудь бачив». 🌸 Вона виросла у привілейованій родині, і більшість навичок, які знадобились би їй, якби вона опинилась у ситуації, коли потрібно було б боротись за виживання, вона не освоїла, бо в неї ніколи не було в цьому потреби. Кестрель має друзів, любить музику, і зі своїми уявленнями та принципами не вписується у світ, в якому живе. ⭐️ Маючи гострий розум та дивовижну спостережливість, вона здатна знайти вихід з будь-якої ситуації, хай би якою складною та не здавалась. Мабуть, це сподобалось мені в ній найбільше. 📖 Сюжет Тут ви не знайдете якогось складного світу, з яким доведеться розбиратись, докладаючи зусилля. Історія насправді дуже проста - повстанці проти імперії: 🟣 люди, що стали рабами, після того, як їхніх рідних вбили, а домівки привласнили; 🔸і держава, яка завоювала стільки територій, що не може з ними впоратись, але продовжує воювати, щоб показати, що її ресурси невичерпні, а армія не має собі рівних. 📕 Авторка вказує у післямові, що надихалась стародавнім світом, зокрема тим періодом в історії Греції, коли Рим завоював її території та поневолив її населення, але я постійно проводила паралелі з іншою державою, яка робить щось подібне, знаєте. І, мабуть, варто сказати, що ця книжка мене не тригерила. 🔸 Можливо, за рахунок того, що історія моментами здавалась досить поверхнево написаною - було багато тактики і стратегії ведення війни, але емоційна складова явно просідала - авторка не описувала нічого так, щоб це вивертало душу. 🟣 А, можливо, за рахунок того, що чим далі розвивалась історія, тим очевидніше для Кестрель ставало те, на чиєму боці правда, і їй доводилось переосмислювати все, що вона коли-небудь знала про імперію, батька та саму себе. Що мені не сподобалось? ⚔ Головний герой та любовна лінія у першій половині книжки Вороги, які перебувають по різні боки барикад, але закохуються і відчувають внутрішній конфлікт та, можливо, пару нападів екзистенційної кризи - це норма для книжок з подібною тематикою. 💘 Але тут Арін трохи дратував мене своїми змішаними сигналами - я просто хотіла, щоб він нікуди не спішив і спочатку визначився з тим, чого він хоче, замість того, щоб розбиратися з цим в процесі. Тому, можливо, я вже встигла декілька разів його проклясти, перед тим, як він почав мені подобатись👉 Втім, ближче до кінця книжки стало значно краще. 🌸 Взагалі я була дуже приємно вражена тим, як швидко прочиталась ця книжка. Написано легко, сюжет цікавий, є бажання одразу взяти другу частину (хоч я і всією душею ненавиджу ситуацію, яка виникла в кінці першої частини).

Анонім

Що мені сподобалось? 🦋 політичні інтриги Тут було насправді багато придворних таємниць, шпигунських прийомчиків і соковитих пліток, які мали більше значення, ніж здавалось на перший погляд. Мені сподобалось, як герої плели павутину змови та намагались зробити все, щоб не попастись. Це моя улюблена складова цієї книжки. 📖 сюжет і стиль написання За рахунок того, що оповідь велась від двох осіб і авторка дуже швидко перемикалась між героями, історія була дуже динамічною - сторінка-дві в одній локації разом з головною героїнею, а потім ми вже опиняємось в іншому місці, де можемо дізнатись, що в цей же час відбувається з головним героєм. Це не давало занудьгувати і створювало необхідну напругу. Перша частина книжки була настільки хорошою, що я готувалась ставити 5 зірочок, але друга половина так мене вибісила😠, що я в якийсь момент думала поставити три. Що мені не сподобалось? ☠ бездумна, інфантильна і подекуди істерична поведінка головних героїв Я розумію, що середнє арифметичне їхнього віку - 18, але це ж не перший мій янг едалт, тому я не дуже можу (та і не хочу) пробачати їм те, що вони поводились, як дошкільнята. Почну з того, що весь безлад в кінці не трапився б, якби вони просто могли поговорити на самому початку (або хоча б десь в середині) цієї книжки. Miscommunication trope: guilty👩🏻‍⚖️ Окрім неможливості поговорити (і як наслідок - образ на рівному місці і вчинків зопалу), мене дуже дратувало те, що Арін поводився, як маленький, ображений, мстивий хлопчик. Але поворотною точкою в наших з ним стосунках стало те, як він влаштував істерику, через яку у всіх все завершилось погано. Відсутність емоційної саморегуляції: guilty👩🏻‍⚖️ В цілому у фіналі (останні 40 сторінок) для мене нічого не стало несподіванкою, тому про круті сюжетні повороти говорити не доводиться. А от те, ЯКИМ ЧИНОМ все має вирішитись у третій книжці, викликає в мене бажання відкласти всі заплановані книжки і прочитати завершення трилогії, щоб отримати відповіді.

Анонім

Особисто для мене це найкраща частина трилогії. Чому? 📑 політичні інтриги Хоч і в перший двох частинах було багато секретів, змов, шпигунства та тактики, в третій додались ще воєнна стратегія та гарно написані батальні сцени. І політика була найцікавішою частиною книжки. 🕯 сюжет і стиль написання Pov Кестрель та Аріна змінювались так швидко, що я не встигала навіть перевести подих. Паралельно спостерігати за розвитком історії у двох різних локаціях було неймовірно цікаво. А ближче до кінця оповідь від одного з героїв могла складатись буквально з одного чи двох речень, а потім авторка переносила нас одразу до іншого героя, бо ситуація по всіх фронтах була такою напруженою, що складалось враження, ніби залишаючись занадто довго на одному місці ми могли б все пропустити. Я буквально не могла відірватись. 💜 герої І Кестрель, і Арін дуже виросли. І як окремі особистості, і як пара. Коли я писала відгук на другу частину, я каменя на камені не залишила від любовної лінії (я навіть вжила слова «інфантильні» та «істеричні» на позначення персонажів та їхніх взаємодій). А тут обоє героїв аналізували свої вчинки та робили висновки, домовились бути чесними одне з одним і намагались загладити провину за свої минулі проступки. Це були дорослі люди, які поводились відповідно. Я таке люблю:) Мені трошки не вистачило фіналу - хотілось би більше дізнатись про те, як все складеться далі. Але книжка все одно мені сподобалась. В цілому вся трилогія для мене - на тверду четвірку, тож, якщо ви любите політичне янґ едалт фентезі - раджу спробувати.

Анонім