Маленька світло-зелена книжечка з випуклими зображеннями різновидів звірів та рослин на ній, зі смарагдовими форзацами, яка пліснявіє у видвижному ящику моєї покинутої кімнати у києві: оце от єдине, що я читала про біологію за все життя. До енімал пленет теж ніколи особливо не тягнуло, бо ну тварини-тваринами, я більшості з них все одно ніколи не побачу. Але отета ваша рожева книжечка з контроверсійною назвою "Bitch" здатна змінити ставлення. Книжка доволі специфічна, але за рахунок того, що вона справила на мене вау-ефект, я слухала її заворожено. Подача авторки шикарна: чорний гумор, шутки про пісюни шимпанзе, та і загалом легка нарація посприяли тому, що ці майже 500 сторінок пролетіли непомітно. "Сучка" доволі феміністична. Про це можна здогадатися з того, що головною темою і метою є зображення того, як біологи-еволюціоністи протягом усього часу ігнорували жіночу стать (або те, що має її ознаки у природі??) і надавали їй характеристик пасивної та податливої, тоді як чоловічу вважали домінантною і здібною. Але крім того, тут багато прикладів жінок-вчених, які робили надзвичайні речі в науці. Загалом книжка має в собі вайби тревелогу, телешоу "Руйнівники міфів", а ще сімейного застілля: Люсі Кук їздить собі далекими куточками світу, спостерігає за дивними вибриками еволюції за чашкою кави в наметі, а поряд із нею кентуються групка вчених, так само натхненних дослідженнями, і вони собі гигикають з тетерука, який ледь не спарувався з роботом самиці, якого вони склепали на дозвіллі. Я не маю освіти біологині або пов'язаних галузей, а вчителька біології моя була противною, тому за наукові неточності тут не розпетляю, але для мене це було 10/10.