Луіза Л. Хей

Сьогодні трохи нон-фікшину, бо як же без нього? У наші непрості часи хочеться мати принаймні надію, що можеш змінити... не світ, тут ми безсилі, але своє світосприйняття. Тому навіть, якщо ми і не будемо здійснювати запропоновані духовні практики, прочитати про них — це вже певна практика.

Про що? Луїза Хей — дама дуже поважного віку з важким минулим, яка змогла пробачити своїх кривдників, що і стало головним кроком для зцілення. Вона сама пережила важке захворювання, подолала його, то ж допомагає іншим змінити своє ставлення до себе, до хвороби, до життя, і, якщо і не зцілитися, то зрозуміти, що Бог (або Всесвіт, або те, у що чи у кого ви вірите) любить тебе. Безумовно, не за щось, а лише за те, що Ти є.

"Віддзеркалення — суттєва частина дитинства. Найвища його мета полягає у ствердженні базової істини я гідний любові. Саме через ствердне віддзеркалення ми відчуваємо свою вічну благодать. Ми довіряємо тому, чим ми є, і ми зростаємо, стаючи зрілими дорослими, які сповнюють світ своєю лю­бов’ю."

То ж, якщо вам це потрібно, ви теж можете ознайомитися з цими сімома кроками, спробувати їх, або вибрати те, що вам пасує, і впровадити це у своє життя. Книга написана легко, доступно, з прикладами, без моралізаторства. Я не знайшла нічого нового, але ж це і не було моєю метою. Мені хотілося нагадати собі про Головне - про любов, яка зцілює. Якщо вам це теж треба - рекомендую.

Як на мене, ця книга може справити сильне враження для людини, яка тільки починає пошук себе. Щось нового для себе я не знайшла. Тільки підкріпила свою філософію життя.

Самі афірмація я не сприймаю як пігулку від усього і не дуже в них вірю. Найбільше хотілося дізнатись хід думок самого автора, ніж читання афірмацій.
Читається книга швидко. Здолала за 2 години