Особисто для мене, одна з найкращих книг на цю тему. Читається легко, попри документальний виклад та емоційно важкі факти, пов’язані з цим історичним явищем.
Детально описано все: від джерел виникнення антисемітизму та передумов приходу Гітлера до влади до страшних наслідків, які всім відомі під назвою Голокост.
Про те, яких глобальних змін зазнавав план знищення, що починався з переслідувань, обмежень гетто, депортації та поступово перейшов у створення таборів смерті на тлі розгортання воєнних дій в Європі протягом Другої світової війни, — доступно та в хронологічному порядку описано в цій книзі.
Наполегливо рекомендую.
Анонім
Це не ще одна хроніка геноциду. Це спроба по-новому побачити лінії, що з'єднали фанатичну ідеологію, холодну бюрократію й буденну байдужість у систему масового винищення. Автор не зупиняється на загальновідомих фактах — він виводить на перший план людину: жертву, ката, свідка, того, хто чинив опір, і того, хто мовчав. Його наратив не лине від абстракції до абстракції, навпаки — він тримається конкретики: спогади очевидців, витяги з щоденників, стенограми судів, слова жертв і виконавців. Він показує, що Голокост не був «помилкою минулого» чи «несамовитістю одного тирана». Це був результат цілеспрямованої політики, підтриманої масами. І, що найстрашніше, — допущений мовчазною згодою мільйонів. Книга не тільки про війну. Вона — про межу. Межу між «людським» і «нелюдським», яка виявилася ближче, ніж ми звикли думати. І про те, як легко її переступити, коли страх сильніший за співчуття, коли зручніше не бачити, коли мовчання стає валютою виживання.
Анонім
Гадаю, анотація цій книзі не потрібна. Назва говорить сама за себе.
Коли я купляв цю книгу, я знав, що буде важко (емоційно), що буде цікаво (адже це Лоренс Ріс), але я навіть не припускав, що дізнаюся стільки нового, як про Другу світову загалом, так і про антисемітизм зокрема.
Книга читалася важко, але не через стиль автора, а через те, про що він пише.
Вважаю, що подібні книги читати варто, навіть через силу. Адже тільки знання історії може запобігти її повторенню.
Закінчити хочу цитатою з книги: «І останнє — хоч зміст щойно прочитаної вами книжки важкий, на мою думку, усе одно важливо розуміти, як і чому стався цей злочин. Адже ця історія більше, ніж будь-яка інша, розповідає, на що здатен наш вид.»
Анонім
Котолог
