В свої 20-25+ обожнювала книги Люко Дашвар. Цю прочитала у 33 (в 2025 р.). В книзі події 2014 року, волонтери, майдан, небесна сотня… сумно, відлуння сьогодення. Сама задумка цікава! Це однозначно у стилі авторки і за ці неймовірні повороти та розвʼязки я обираю читати її книги. Рекомендую прочитати. Хоча, під час війни це трохи важко і навіює сум. Враження не зовсім однозначні. Але сама історія точно варта уваги. І я теж розділяю думку, що це одна з найкращих книг Люко Дашвар.
Анонім
Роман в стилі авторки. Мені за це й імпонує Люко Дашвар - комусь можуть подобатись її книги, комусь ні, але залишитись байдужим не вийде ні в кого. Вона бере головних героїв і закручує сюжет. Вони тобі подобаються, а хтось, навпаки, ні; ти переживаєш всі події разом з ними. Всі проходять свої трансформації, авторка перевертає з ніг на голову всіх, нікого не оминає, і врешті-решт, у фіналі абсолютно змінюється відношення до головних героїв. Неможливо залишитись осторонь і не проникнутись. І відірватись неможливо.
Анонім
