"Козацька доля у Бога на колінах".
У дев'ятирічного козака Михася особлива та надважка місія - пронести по колу викуваний самим Дажбогом Троянів ключ 🗝️, відпустити на той світ шість душ, які на нього вже давно чекають, та дійти аж до сьомого, що "...замкне Дажбоже коло, запалить всю Україну" та підніме її на боротьбу проти ляхів. Саме тоді здійсниться древнє пророцтво, і світ зміниться.
Це самобутнє козацьке фентезі Леоніда Кононовича, який насправді є батьком кримінального жанру, захопило мене вже з перших сторінок та затягнуло у вир неймовірних мандрівок. Твір є своєрідним мереживом стародавньої язичницької та української міфології, української народної творчості, карколомних пригод та навіть горору. Ми спостерігаємо за долею хлопчика-сироти, який на наших очах росте , міцніє, стає славним козаком - вправним воїном, мудрим учнем старого козака-характерника та відданим лицарем своєї Батьківщини. Михась вміє за себе постояти та ще й за словом ніколи у кишеню не полізе.
Мені дуже сподобалась мова твору: барвиста, соковита, присмачена приказками, прислів'ями та навіть українськими народними піснями.
Автор описує історичний період так званого "українського миру", коли поляки заполонили Україну, а невдоволення їхніми "порядками" призвело до національно-визвольної боротьби під проводом Богдана Хмельницького. Тут зустрічаємо відомих історичних постатей: Богуна, Кривоноса, Морозенка, Ярему Вишневецького та Богдана Хмельницького.
Та найбільше мене вразили колоритні персонажі, в яких вірили наші предки: мудрий Дажбог, жорстокий Чорнобог, Пречиста Лада, підступна дива Нея, страшнючі відьми-бісуркані, що їздять на вепрах, діви-велетні - літавиці, золотокосі красуні поляниці, вовкулаки, русалки, пекельні коні, летючі змії...Разом з Михасем читач опиняється на Січі, потрапляє у пекло, мандрує вздовж порогів Дніпра. На кожному кроці на головного героя чатує справжня смертельна небезпека. Ох, нудно точно не буде! Адже добро воює з силами зла. Та чи переможе?
Чудова, наповнена мудрістю книга виховує почуття патріотизму у підростаючого покоління. Щиро раджу!