Дуже неочікувані враження після прочитання цієї книги.
Чомусь уявила собі, що це буде "легенька" книга на літо про романтику, подорожі, безтурбоття та сонце.
А отримала книгу про дружбу, подорожі в онлайні, неймовірну напругу та переживання, і справжнє сонце лише в короткий проміжок часу і лише в конкретному місці.
Насправді дуже цікава розповідь про двох людей і світ навколо них, не надто ідеальний, місцями навіть жорстокий (в деяких моментах навіть така кам'яна людина, як я, пускала сльози).
Особливо мене вразив головний герой Жирний. Його філософія, бачення світу, ставлення до людей та тварин, а також гостре почуття справедливості глибоко відгукнулися в моїй душі. Разом з ним моє серце шалено билося у стресових ситуаціях, що свідчить про неабиякий талант автора так майстерно описувати події.
Погоджуюсь з основним меседжем, що жити потрібно зараз. В дитинстві я теж мріяла, що виросту і придбаю морозива на цілу ванну, але тепер я виросла, а морозива не хочеться зовсім..
Ця історія залишає по собі враження та місце для роздумів, легко читається. А чи дійсно покаже Жирний Ріо дізнаєтесь в самій книзі.
Анонім
«Я покажу тобі Ріо» - це не просто роман про кохання, це захоплива мандрівка крізь барви, звуки і запахи Бразилії. Авторка так яскраво малює Ріо-де-Жанейро, що здається, ніби ти сам прогулюєшся його вулицями.
Головні герої живі і дуже справжні, їхні почуття і переживання відчуваються кожним рядком. Історія легко торкається теми пошуку себе, надії і змін.
Це книга для тих, хто любить теплі, світлі історії з дотиком пригод і екзотики.
Анонім
Я покажу тобі Ріо - це книга, яка пахне сонцем, пристрастю й свободою. Вона не просто переносить у яскраве, суперечливе й живе Ріо-де-Жанейро, вона занурює у нього з головою. У цій історії є і любов, і втеча, і внутрішній пошук - усе, що робить роман по-справжньому чуттєвим.
Читаючи, відчуваєш тепло кам’яної бруківки під босими ногами, гіркоту втрачених можливостей і ніжність до героїв, які шукають себе між хаосом і красою. Це не просто історія про подорож - це подорож у себе.
«Я покажу тобі Ріо» залишає після себе посмак літа, суму й мрій.
Анонім