* Пам’ятаєте легендарний мем з майстер-шефу: «ВСЕ НЕ ТАК! Красять не так, причоска не та, конкурс не той. Не в тій команді, не ті люди, не той виграв, не той програв – ВСЕ НЕ ТАК!»? От у такому стані я була останні 3 місяці. Я професійно надкушувала одну книгу за іншою (тут смішна відсилка на фільм з Ді Капріо), але нічого мені не підходило. У рандомний день я подивилась на «Помічницю», помічниця подивилася на мене – і у нас стався метч. Спойлер: це було дуже добре. Величезна проблема цієї книги – перші сторінок двадцять. Рік тому я її відклала, бо подумала: «Чергове тупе ромфентезі, де героїня просто озабочено п'ялиться на прес головного героя». Але, камон, дайте їй шанс. Можливо, саме занижені очікування призвели до оцінки історії на впевнені 9,5/10. Історія починається з доволі актуальної і, думаю, трохи болючої для багатьох теми – пошуку роботи, над якою авторка дуже вдало стібеться. Коли ти в розпачі, то вакансія в замку головного Лиходія королівства вже не здається такою поганою ідеєю. В цілому? – Не засуджую. Не буду оригінальною, якщо скажу, що ця книга – суміш серіалу «Офіс» та діснеївської казки. Багато хто також прирівнює її до мультфільму «Шрек», але я б цього не робила і, в моєму випадку, це плюс (не кидайте, будь ласка, тапцями; зелений огр – не моя ікона кінематографу). Очікуючи на банальну історію закоханості, я була приємно здивована, коли десь з ¼ книжки у нас почав зав’язуватися сюжет, ба більше – не один, ба ще більше – з легкою детективною лінією. Отже, чому це варто прочитати: • Побудова історії та сюжет. Не дивлячись на те, що я б викинула буквально парочку, як на мене, не самих важливих розділів, історія побудована доволі логічно. У більшості випадків мені були зрозумілі мотивації та рішення героїв, логіка та динаміка. Розділи невеликі, читається, наче летить, і особисто мене вивела з нечитуна. • Стиль написання класний і легкий. Ні, це не висока література, але те, як побудовані діалоги між персонажами, описи місцевості, події – все це формувало в моїй голові дуже яскраві, приємні та зрозумілі картинки. А я керуюсь дуже простою логікою: якщо, коли я читаю, у своїй голові я бачу зрозумілий фільм чи задумуюсь про екранізацію – значить, це хороша авторська робота. • Персонажі. Повторюсь, що для мене великий плюс, що історія не зациклена лише на розвитку стосунків головних героїв. Другорядні персонажі класні, їхня динаміка між собою (Блейд, Беккі, Тетяна) створює дуже затишну, приємну та навіть домашню атмосферу. Єдина ремарка: я не розділяю загального захвату Кінгслі! Поки що просто жаба, як жаба, вибачте мене, його прихильники) • Гумор. Це гумористичне фентезі. І що мені сподобалося: не дивлячись на контекст історії (відрубані голови й інший специфічний реквізит), гумор добрий. Він чорний, але добрий і, як сказав би наш старий добрий ШІ, «без пафосу»))) Що доволі часто може дратувати у подібному жанрі. Тож, підсумовуючи все сказане, книга мені сподобалася і навіть дуже. Я читатиму продовження, хоч і маю певні занепокоєння щодо побудови сюжету та відсутності хаосу. Не очікуйте багато, але якщо хочете просто відпочити, розважитися, поспостерігати за класною динамікою розвитку не тільки романтичних, але й дружніх стосунків, ну й навіть трохи повгадувати антагоністів – летс гоу 🖤

Наслухалась позитивних відгуків…. і розчарувалася( Таке враження наче ця книга написана для тік току) Сюжетна лінія відсутня, книга наче складається з жартів, які не повʼязані між собою… і їх забагато( Єдине, що сподобалось - жабка, вона дотепна)

Нудне, не кумедне, шаблонне, дурнуваті гг

"Ну як же так?" - це перше, що я сказала після прочитання першої книги з трилогії Помічниця лиходія. Але все по порядку. Сюжет із самого початку не дає розслабитися читачу тримаючи його у напрузі. Початок доволі різкий, і зразу розгортає нам всю історію. Прочитала я цю книгу за п'ять днів не поспішаючи. І мені є що сказати: По-перше, можна було дати трохи більше характеристики зовнішності лиходія. Я звичайно люблю додумувати якісь риси самостійно, проте мені хотілося трохи більше інформації. По-друге, поведінка помічниці Еві з самого початку мене насторожила. Її викрали, а вона шуткувала і взагалі не боялася. Я розумію, що це більш фентезійна книга, але щоб настільки нічого не боятися, і не розуміти, що відбувається... трохи дивно. І по-третє, кінцівка надто обірвана, ніби чогось не вистачає, якоїсь відсилки (пасхалки) для другої та третьої частини. Загалом, якщо уже заплющити очі на кінцівку, яка нібито і весела, але водночас сумна, мені ну дуууже сподобалася ця книга. Я залюбки прочитаю наступні частини, але треба почекати, поки їх надрукують. Книга підійде всім, хто не любить відкриті признання в коханні. Книга показує більше складності стосунків, коли тобі не можна казати, що кохаєш цю людину. Та попри доволі сумну кінцівку, (яка потім стала щасливою, і знову сумною?) вона не розбиває читача. Також в книзі ведеться розслідування, і я могла б сказати, що це щось схоже на детектив, якби було більше подробиць, і це не мінус, бо зрозуміло, що авторка не хоче давати змогу читачам самостійно розгадати плутанину, щоб потім дуже ніжно, але в той час і агресивно (я не змогла підібрати краще слова)) розкрити нам загадку. Дякую за таку чудову книгу! Сподіваюся невдовзі надрукують наступні частини???

Я просто не можу не поставити 10 з 10! Ця книга буквально захопила мене від першої сторінки. Для фанатів "Одного разу у казці" — це справжній кайф: магія, інтрига, темні таємниці, драматичні стосунки… все, що так любиш у казкових історіях, тут є в повному обсязі. Сюжет зачіпає з перших рядків: головна героїня стає помічницею лиходія, і спершу здається, що її роль проста — виконувати накази, робити темні справи. Але потім починаєш бачити її справжнє «я» — зі страхами, сумнівами, хитрощами і внутрішніми виборами. Вона не просто слідує за наставником, а поступово стає самостійною, хитрою і водночас емоційно живою. Лиходій теж вражає: він не «чорний» без нюансів, а персонаж зі слабкостями, внутрішніми конфліктами та мотивацією, яка робить його цікавим і непередбачуваним. Я буквально переживала за кожен крок героїні, сміялася з її хитрощів, а іноді затискала серце від напруження. Інтрига тут на кожному кроці, несподівані повороти тримають у напрузі, а атмосфера темної казки додає особливого шарму. Чекаю на переклад продовження, бо сюжет залишає стільки запитань! Хочеться дізнатися, що буде далі, як герої розвиватимуться і чи зможе героїня знову обрати правильний шлях у світі, де межі між добром і злом постійно розмиті. Якщо любиш магію, інтригу, темні казки і персонажів, за якими хочеться спостерігати кожну секунду — точно це точно для тебе. А я вже точно перечитаю її ще раз!

Спочатку мені дуже подобалося легке написання, казкова і якась підліткова атмосфера, легкий гумор. Це тривало до тих пір, поки не стало зрозуміло, що це не повноцінна закінчена книга, а лише перша. Я була геть не проти почитати легкий фентезійний романчик, але як для першої частини чогось більш масштабного, то персонажі жахливо прописані, якісь пласкі, і роблять максимально тупенькі речі переважно. Деякі сюжетні повороти, такі як от з батьком головної героїні, просто змушують думати WTF? Просто хотіли внести неочікуваний поворот, а як зв'яжеться не важливо? Загалом читається дійсно легко, з певним гумором. Чекати продовження не викликає бажання.

Шкода, що це серія і 2 книгу доведеться чекати довго

Цікава історія, доволі легко читається, кінець заінтригував. Шкода, що наступних частин ще немає в українському перекладі.