"Ну як же так?" - це перше, що я сказала після прочитання першої книги з трилогії Помічниця лиходія. Але все по порядку. Сюжет із самого початку не дає розслабитися читачу тримаючи його у напрузі. Початок доволі різкий, і зразу розгортає нам всю історію. Прочитала я цю книгу за п'ять днів не поспішаючи. І мені є що сказати:
По-перше, можна було дати трохи більше характеристики зовнішності лиходія. Я звичайно люблю додумувати якісь риси самостійно, проте мені хотілося трохи більше інформації.
По-друге, поведінка помічниці Еві з самого початку мене насторожила. Її викрали, а вона шуткувала і взагалі не боялася. Я розумію, що це більш фентезійна книга, але щоб настільки нічого не боятися, і не розуміти, що відбувається... трохи дивно.
І по-третє, кінцівка надто обірвана, ніби чогось не вистачає, якоїсь відсилки (пасхалки) для другої та третьої частини.
Загалом, якщо уже заплющити очі на кінцівку, яка нібито і весела, але водночас сумна, мені ну дуууже сподобалася ця книга. Я залюбки прочитаю наступні частини, але треба почекати, поки їх надрукують.
Книга підійде всім, хто не любить відкриті признання в коханні. Книга показує більше складності стосунків, коли тобі не можна казати, що кохаєш цю людину. Та попри доволі сумну кінцівку, (яка потім стала щасливою, і знову сумною🤪) вона не розбиває читача. Також в книзі ведеться розслідування, і я могла б сказати, що це щось схоже на детектив, якби було більше подробиць, і це не мінус, бо зрозуміло, що авторка не хоче давати змогу читачам самостійно розгадати плутанину, щоб потім дуже ніжно, але в той час і агресивно (я не змогла підібрати краще слова)) розкрити нам загадку. Дякую за таку чудову книгу! Сподіваюся невдовзі надрукують наступні частини💚💚💚
Анонім
Я просто не можу не поставити 10 з 10! Ця книга буквально захопила мене від першої сторінки. Для фанатів "Одного разу у казці" — це справжній кайф: магія, інтрига, темні таємниці, драматичні стосунки… все, що так любиш у казкових історіях, тут є в повному обсязі.
Сюжет зачіпає з перших рядків: головна героїня стає помічницею лиходія, і спершу здається, що її роль проста — виконувати накази, робити темні справи. Але потім починаєш бачити її справжнє «я» — зі страхами, сумнівами, хитрощами і внутрішніми виборами. Вона не просто слідує за наставником, а поступово стає самостійною, хитрою і водночас емоційно живою. Лиходій теж вражає: він не «чорний» без нюансів, а персонаж зі слабкостями, внутрішніми конфліктами та мотивацією, яка робить його цікавим і непередбачуваним.
Я буквально переживала за кожен крок героїні, сміялася з її хитрощів, а іноді затискала серце від напруження. Інтрига тут на кожному кроці, несподівані повороти тримають у напрузі, а атмосфера темної казки додає особливого шарму.
Чекаю на переклад продовження, бо сюжет залишає стільки запитань! Хочеться дізнатися, що буде далі, як герої розвиватимуться і чи зможе героїня знову обрати правильний шлях у світі, де межі між добром і злом постійно розмиті.
Якщо любиш магію, інтригу, темні казки і персонажів, за якими хочеться спостерігати кожну секунду — точно це точно для тебе. А я вже точно перечитаю її ще раз!
Анонім
Спочатку мені дуже подобалося легке написання, казкова і якась підліткова атмосфера, легкий гумор. Це тривало до тих пір, поки не стало зрозуміло, що це не повноцінна закінчена книга, а лише перша. Я була геть не проти почитати легкий фентезійний романчик, але як для першої частини чогось більш масштабного, то персонажі жахливо прописані, якісь пласкі, і роблять максимально тупенькі речі переважно. Деякі сюжетні повороти, такі як от з батьком головної героїні, просто змушують думати WTF? Просто хотіли внести неочікуваний поворот, а як зв'яжеться не важливо?
Загалом читається дійсно легко, з певним гумором. Чекати продовження не викликає бажання.
Анонім
Котолог
