Ханна Ніколь Мерер

«Боже, дякую, що є такі книги і такі автори» — не раз повторювала собі під час читання.
Цю книгу наче написали спеціально для мене. Можливо, це не найгеніальніша історія десятиліття, але вона влучила мені просто в серце. Це мій затишний куточок, книга, в якій є все, що я люблю. Це короткий підсумок мого читацького смаку.

Якби мене спитали: «Назви улюблену книгу, і я скажу, хто ти», — я б назвала саме цю.

Смішно, але спочатку я майже зневажливо до неї поставилася. Була певна, що мені не зайде. І Господи, як добре, що я помилилася! Як добре, що я все ж купила її.

Ця історія не просто піднялася в моєму рейтингу з нуля до десяти — вона злетіла від мінус десяти до плюс десяти!

Я не знаю, як описати це відчуття — наче цю книгу витягнули прямо з моєї душі. Може, комусь вона й не сподобалась, і мій відгук видасться дивним. Але ось вона — моя. Ця книга — я.

Я б обійняла Ханну Ніколь Мерер.

Я в шоці… у моєму житті з’явилась така книга.
Це ніби зустріти справжнє кохання.

Досить незрозумілі враження залишила по собі ця книга. Наче і непогана, але сіла писати цей відгук і щось нічого хорошого в голову не лізе.

Спочатку я була взагалі дуже розчарована книгою — стиль нагадує сітком, головна героїня здається надто наївною (місцями просто дурненькою), гумор досить тупий як на мене, а сам сюжет — це радше будні в фентезійному офісі, ніж щось дійсно захопливе. Було відчуття, що це повний провал, і я вже думала закинути книжку.

Але з появою розділів від імені Лиходія книга трошки ожила. Зʼявилися якісь натяки на сюжет, інтрига. Кліфхенгери в кінці розділів змушували продовжувати читати. Загалом стало значно цікавіше, і, зрештою, я «проковтнула» другу половину за один-два дні.

Проте навіть попри цю динаміку, в мене лишилося багато питань. Герої досить поверхневі й нереалістичні, мотивація персонажів — розмита. Чому головна героїня подобається Лиходію — загадка. Сам Лиходій, який начебто має бути страшним і грізним, виглядає радше як принц у масці — мʼякий, турботливий і зовсім не переконливий у своїй «темній» ролі.

Загалом — книга прочиталася швидко, і це її плюс. Але мені не вистачило глибини, логіки у вчинках персонажів і переконливого розвитку подій. Можливо, друга частина дасть відповіді на запитання, але першу я б оцінила на 5 з 10 — більше як легке, трохи абсурдне чтиво, ніж як повноцінне романтичне фентезі.

Одна з найкращих книжок в своєму жанрі! Тут вам і неймовірний, переважно чорний гумор, і хімія між персонажами, і інтриги. Кожен персонаж набагато глибший і складніший, ніж здається на перший погляд. Кожен має свою історію, мотивацію та розвиток.

Фінал неочікуваний та болючий, тому дуже шкодую, що ще не маю другої частини. Мені терміново потрібне продовження!

Ця книга не дала мені провалитись в нечитун 😍
Дуже легка, смішна, романтична, фентезійно-пригодницька історія. Подарувала мені купу приємних емоцій!
Якби я писала відгук одразу після прочитання, я напевно б поставила цій книзі цілу десяточку.
Бо вона дійсно хороша!

Але у мене є трохи відчуття поверхневості сюжету.
Після прочитання цієї книги я була в захваті, та через якихось пару тижнів я вже не відчуваю до цієї історії нічого.
Тут є "слоу бьорн", сюжетні повороти, напруга між персонажами. Хоча я б хотіла більшого розкриття персонажів.
Можливо, в наступних частинах буде більше глибини.
Не дивлячись на те, що наприкінці книги дуже великий кліфхенгер, та я не відчуваю, що горю бажанням скоріше прочитати продовження. Але буду не проти 😊

Мої враження такі: 90% історії занадто легка і наївна. Я очікувала чогось більш серйозного і кривавого, приправленого лиходійським гумором. Бажано чорним. Та це було не так.

Головна героїня має легковажний характер і часто поводиться як восьмирічна дитина: емоційно незріла, імпульсивна, наївна і місцями дуже поверхова. І така вже вона гіперболізовано-незамінна. Деякі її вчинки мене аж виморожували, та то моя особиста думка, бо я таких людей не переварюю😁 Скажу чесно: її молодша сестричка (дитина!) часто здавалась мені більш зрілою, аніж сама головна героїня.

Головний герой… Ну, він лиходій лише на словах. Бо справжніх злодіянь як таких від нього і не було особливо. Всі навколо лише казали про те, який він зловісний, немов авторка таким нехитрим чином намагається переконати читача у лихій сутності героя. Не словами, а діями потрібно, так би мовити🙃 Тож не повірила я у те, яким страхітливим авторка його нам бажала показати.

Що по романтиці? Якщо йдете у цю книгу за любовною лінією — то не знайдете тут такої гарно прописаної. Пара речень про те, що головна героїня вважає лиходія привабливим. Іще десь через півкниги пара речень про те, що головний герой вважає свою помічницю гарною. Потім вимушений поцілунок, який сподобався обом. І оп: він вже закоханий! Розкриття зародження симпатії і почуттів не було від слова зовсім.

Цікавими були лише останні 50 сторінок. А більшу частину книги я читала і постійно ловила себе на думці: навіщо я це читаю? На що я витрачаю свій час? Історія настільки легка і поверхова, що навіть певні дрібки драматизму, посіяні тут і там, не змогли зробити її більш глибокою і складною.

Тож хоч фінал і був цікавим, та… Це єдине, що було цікавим. Задумка мала шикарну перспективу, та її реалізація дуже розчарувала. Не дивлячись на інтригу і «вудочку» до продовження історії, я її читати не буду через негативні враження від 400 перших сторінок книги, на які я просто витратила свій час🥲

Чудова книга. Раджу❤️

Напевно я взяла цю книгу не в той настрій. Вона мені трохи тяжко йшла. Можливо, це ще проблема не дуже вдалого перекладу. Деякі жарти здавалися плоскими через це.
На краще враження вплинула кінцівка. Вона була динамічна і цікава. Тому напевно буду читати продовження

🐸Затишне фентезі
🐸Гумор
🐸Протилежності притягуються
🐸Роман на робочому місці
🐸Він ненавидить всіх крім неї
🐸Слоу бьорн, лише поцілунки

Еві потрібні гроші, тож вона погоджується працювати на Лиходія. В його оточенні з'явився зрадник, який допомагає хорошим хлопцям знищити Лиходія. Еві, як гарна працівниця, збирається вичислити його, бо хороша робота на дорозі не валяється.

Не можу повірити, що це дебют! Мені сподобалось все: сюжет, герої, взаємодія між ними, гумор, стиль написання. Всю книгу я посміхалась та хіхікала. Думаю ця книга сподобається фанатам cozy fantasy ("Легенди й лате", "Енциклопедія фейрі...") і ромкомів.

Трохи про героїв:
👩🏻 Еві (Маленьке торнадо). Мила, незграбна і смішна. Вона неймовірна, люблю її. Під кінець стає badass, можливо на когось чекає підвищення в майбутньому)
🦹🏻‍♂ Трістан (Villain). Недолюблена дитина, який поплатився за свою довірливість. Моє серце боліло за нього. Те, що з ним зробили люди... Тупо просто так кинули в підземелля і побили натовпом, бо король сказав, що він злий.
З тих пір він холодний, буркотливий і не довіряє нікому. Окрім, Еві :)

Дует цих двох просто шикарний. Я пережила весь спектр емоцій. А думки Трістана про Еві та його любов до неї💕

Шикарні другорядні персонажі. Працівники офісу додають родзинку до антуражу.

І не менш важливі персонажі:
🐸 Кінгслі — магічне жабеня з короною, спілкується за допомогою табличок, раніше був принцом.
🐲 Дракон Пушок. Робить життя працівників офісу веселішим.
🐉 Пара гіврів. Є легенда, що отрута дитини гіврів лікує будь-яку хворобу. Невідомо правда це чи ні, але король відчайдушно полює на них.

Фінал супер, хочу скоріше дізнатися як Еві буде рятувати Лиходія. Книга завершується доволі лайтовим кліфхенгером, ви не будете страждати в очікуванні продовження.

Сподіваюсь також в наступних частинах дізнатися більше про:
- минуле Лиходія;
- плани короля;
- матір Еві;
- лицаря, який врятував Еві.

Чудова книга, яка подарувала море хорошого настрою! Легка, кумедна й тепла — саме те, що треба, коли хочеться втекти від реальності й просто насолодитись історією.

Я від цієї книги нічого не очікувала. Але як я помилялась. Вона просто неймовірна і чудова. Це настільки комфортна і затишна книга що не описати.

Сюжет розповідає про Еві яка влаштовується на роботу до Лиходія, який тримає всю країну в страху. Перша половина книги це чудовий офісний ромком. Багато смішних і забавних ситуацій з яких ти постійно смієшся.

Друга ж половина книги вже стає більш серйозною, а під кінець взагалі драматичною. Те, що ми взнаємо про одного героя просто в голову не укладається.

Еві просто неймовірна та добра дівчина на якій по факту тримається весь офіс лиходія. Вона його особиста помічниця і краще за всіх знає про вирішення складних питань. Дівчині 23 роки і вона старається зі всіх сил, щоб забезпечити хворого батька і 10-річну сестричку. Але при тому вона знаходе не просто роботу, а неймовірний робочий колектив, друзів та дуже вродливого начальника.

Трістан (Лиходій) дуже приємний чоловік. Він прям старається строїти з себе лиходія, але не такий вже він і поганий. Так, буває грубий і не тактовний, але карма його вічно наздоганяє.

Хімія між ним та Сейдж чарівна і прекрасна. Я закохана в їх пару. Вона вічно захоплюється його красою. А він шаленіє від її аромату та усмішки.

Це неймовірно цікава історія де йде розслідування однієї справи. Знайомимось з дуже цікавими і веселими героями. Заглиблюємося в минуле як Еві, яке дуже не просто і сумне. Так і минуле Трістана, і нарешті взнаємо чому він став лиходієм.

Я всім дуже рекомендую прочитати цю книгу. Повірте вона захопить вас з перших сторінок і ви закохаєтесь в цю історію.

«Помічниця лиходія» – це просто бальзам на мої нерви! 😌💜 Нарешті героїня, яка не робить тупих вчинків і не змушує мене закочувати очі. Вона розумна, кмітлива, з почуттям гумору (і навіть чорного 😈), та ще й у парі з лиходієм, який, здається, не такий вже й лихий. Сюжет затягує, романтика без крінжу, а атмосфера – суцільне задоволення. Рекомендую 👍❣️

Начитавшись позитивних відгуків, вирішила прочитати цю книгу.
Із плюсів: читається легко, є трохи гумору і атмосфера діснеївського мультика.
Але головна героїня постійно тільки й думає про те, які в лиходія очі, які в нього ямочки на щоках, які губи — таке враження, що їй 12.
Мені не вистачило ані сюжету, ані пояснень, а іноді логіки. Наприклад, лиходій постійно когось катує і вбиває, але в нього є правило не шкодити невинним. Тоді кого ж він постійно катує і навіщо?
Склалося враження, що в книзі недостатньо подій: наче читаєш, а там майже нічого не відбувається.
Мабуть, єдине, що рятувало цю книгу, — це зачарована жаба.