Нові відгуки

10/10 - як ковток свіжого натхнення. Іноді життя б'є під дих. І тоді з'являється хтось, хто просто стоїть поряд. «Охоронниця» — це коли твоя робота включає серйозне обличчя, а серце в цей час тане. Смішна, мила і трохи божевільна історія, яка змусить повірити в другий шанс, навіть якщо ти давно в броні. Книжка, яка захищає від поганого настрою краще, ніж охоронець у ТЦ 😂

"Охоронниця" - одна з наймиліших історій, які я прочитала в цьому році. Вона про дівчину Ганну , яка працює охоронницею і їй дають завдання наглядати за супер відомим і гарним актором Джеком. Не скажу, що їхні життя прості та сонячні, бо проблеми та травми є в обох головних героїв, але це не завадило мені від душі посміхатись, хихотіти та просто умилятись на деяких сценах та діалогах. Події ще й відбуваються влітку на ранчо в Техасі і це дійсно було атмосферно прописано. Якщо Вам подобається троп фальшивих стосунків (бо там герої будуть прикидатись парою заради роботи), то точно сподобається книга. Мені особисто сподобалась героїня, бо вона така трохи зранена тим життям та минулими стосунками, але не втратила своєї харизми та почуття гумору, тому поступово знову відкривається для чогось нового. Головний герой то просто суцільний грін флег, хоч до рани прикладай. Супер сонячна, романтична та відпочинкова книга на 1 день. Рекомендую)

Якщо ви шукаєте чарівну, затишну, добру та милу історію на декілька вечорів, наповнену весняним повітрям, піцою на даху, катанням на мотоциклі нічним містом, зорями та таким чистим і щирим коханням — ця книга для вас 🎨🍕🌃 Мені трошки не пощастило, і буквально перед тим, як почати читати цю історію, я вхопила дуже великий спойлер… Зазвичай я до такого спокійно ставлюся, але тут прямо воліла б не знати. Але від цього історія гіршою не стала. Маємо дівчину-мисткиню, яка не те щоб прям “впевнено крокує”, скоріше, сором’язливо і тихенько доходить до своєї мрії, і чий мозок тимчасово не сприймає обличчя. Маємо харизматичного та ідеального ветеринара, який героїчно рятує тварин. Маємо роздовбая-сусіда, який постійно трапляється на шляху. Я люблю ромкоми, де у героїв немає цієї “тваринної гіперфіксації” один на одному, а навпаки — є плавний розвиток стосунків, знайомство крок за кроком, з взаємоповагою та розмовами без складнощів. Тому це той рідкісний випадок, коли для мене головні герої-чоловіки були доволі живі та приємні. І так, тут я повірила в кохання. 💝 Не знаю, чому так (можливо, суто через обкладинку), місцями ловила вайб “Ла-Ла Ленду”. Це неочікуване порівняння, але тепло й затишно на душі мені було 🌠 Є певні моменти з головною героїнею, яку можна було б звинуватити у песимізмі та невпевненості в собі, але враховуючи контекст історії, тут це абсолютно виправдано. Що здивувало і за що знизила оцінку — це антагоніст. Я не те щоби прям експерт у ромкомах, але такого гіперболізованого супротивника в цьому жанрі я ще не зустрічала. Але він викликав у мене емоції, тому, напевно, це теж непогано ))) Підсумовуючи все, однозначно раджу читати всім, хто хоче дати своїй душі та своєму мозку трохи відпочити і, можливо, навіть загоїти якісь особисті рани. Впевнена, творчим людям ця історія особливо зрезонує. Так, іноді вас можуть трохи дратувати деякі герої, будуть думки “ну як так-то?” та трохи затягнуті діалоги наприкінці. Але де ж цього немає? Читається легко, неймовірно швидко, а ще тут дуже крута післямова авторки — не прогортуйте, почитайте і її. Тому обов’язково знайомтесь з цієї історією і зігрівайте свої серця любов’ю. «До знайомого болю додалося щось нове. Може, радість. Може, тепле сонячне проміння, вітерець, музика, ритм та рух. А може, усвідомлення неймовірного дива: бути живою.» 🤍

Дуже мила і романтична книга. Коли хочеться чогось доброго, ніжного, з легкими пригодами — це саме те. Авторка додала трохи драми, але на фоні всього іншого вона сприймається м’яко, немов розмитий задній план у портретному режимі на айфоні. Після прочитання залишається приємний післясмак. І хоча сюжет доволі передбачуваний, легкість, з якою читається ця історія, повністю компенсує всі його недоліки.

Найтепліша книга цієї весни. Це не просто історія, а відчуття. І як важливо говорити. Читати — як заварити чай і дочекатися світанку. " Бо любов — це надія. У цьому цинічному світі важливо бути людиною, яка обирає надію."

Ця книга стала для мене справжнім відкриттям. Вона не просто розповідає історію художниці, яка втратила здатність розпізнавати обличчя, а й глибоко досліджує тему сприйняття світу, внутрішньої сили та надії. «Коли бачиш світ інакше, ти не лише помічаєш те, що недоступне іншим, але й можеш бачити те, що сама б ніколи не завважила, якби не твоя особливість.» Ця фраза якнайкраще передає унікальність головної героїні та її шляху. Вона вчиться бачити інакше – не лише людей, а й саме життя. Книга сповнена щирості й тепла. Вона нагадує, що навіть у найтемніші моменти важливо шукати світло: «Що більше шукаєш хорошого, то більше його знаходиш.» І хоча іноді здається, що варто здатися, надія штовхає нас уперед: «Через надію люди продовжують докладати зусилля там, де будь-хто при здоровому глузді давно б уже все кинув.» Ця історія залишила в мені багато емоцій і роздумів. Вона про життя, про боротьбу, про любов і про те, що всі ми, зрештою, просто намагаємось знайти свій шлях: «Зрештою, всі ми просто прошкуємо своїм життям. Усі ми робимо, що можемо. У кожного з нас власна битва, і ніхто не знає готових відповідей. І всі ми глибоко в душі почуваємося трохи розгубленими.» Рекомендую всім, хто любить глибокі, зворушливі й надихаючі історії. Це одна з тих книг, які залишають слід у серці. ❤️

Рекомендую цю книжку тим, хто шукає легке, але змістовне чтиво. Я особисто назбирала купу стікерів з цитатами та інсайтами. Авторка дуже майстерно порушує важливу тему — упередженості. Вона показує, як наші переконання, нав'язані або сформовані з досвіду, здатні обмежувати нас, впливати на наші рішення та формувати невидимі рамки в голові. Книга особливо відгукнеться тим, хто зараз переживає непростий етап, кому бракує внутрішньої сили чи мотивації. А ще: читаючи цю книгу, здається, ніби дивишся добре знятий фільм прямо в себе в голові, я просто постійно ловила себе на цій думці, а таке рідко трапляється.

Інфантильна поведінка головної героїні була дивною впродовж всієї книги, а головний герой настільки приторний, що трішки аж нудить 🙈 Читається легко