Це психологічна драма (можливо трилер), яка змушує замислитись над тим, як спогади, травми та приховані правди можуть впливати на людину багато років потому. Це не просто історія літніх пригод, а книга про приховані рани, про вибір, про владу, про те, що справжнє минуле іноді страшніше за те, що ми собі уявляли. А наша головна героїня дуже багато собі уявляла. Носила рожеві окуляри із товстими лінзами. Насправді, маю забагато питань до неї. У 17 вона приїхала на острів, щоб відпочити і вирішила там лишитись, бо закохалась у старшого чоловіка. Вечірки, заборонені речовини, вседозволеність, влада чоловіків, прикрита їх гостинністю та "свободою вибору". А насправді тонкі маніпуляції, вибір найслабших, правильні слова, які хочеться чути... Якщо тоді це можна виправдати підлітковою наївністю, то через 16 років, коли минуле повернулось, наша героїня знову ж робить безліч помилок. Це історія, яка змушує дивитися в обличчя непростим речам: як ми пам’ятаємо, як ховаємось, як звинувачуємо і чи можемо коли-небудь звільнитися від минулого.

На перший погляд, це ніби звичайний літній роман із детективною лінією. Але насправді значно глибше. Книга порушує дуже важливі і складні теми: насильство, газлайтинг, аб’юз, маніпуляції, використання жіночого тіла, і те, як легко впливати на ще несформованих, довірливих дівчат. Тут багато про жіночу дружбу, втрати і про те, як пам’ять може спотворювати реальність. Це той текст, який варто прочитати кожній дівчині і жінці. Просто щоб знати, що таке існує — і не мовчати про це. Попри важкість теми, книга читається легко. Є ця яскрава літня атмосфера грецького острова, яка контрастує з холодною, сірою реальністю Лондона. І цей контраст дуже відчутний: спогади героїні теплі, насичені, майже красиві, а правда, яка поступово відкривається, важка і болюча. Героїні прописані живо, відчувається їхній характер, їхні зміни, внутрішні злами. І саме це робить історію такою сильною!