Книга «Елефтерія зі Стамбула», яку написав Кемаль Їлмаз, проникає в саме серденько та ще довго не відпускає після прочитання? Це історія про жінку Елефтерію, яку нам розповідає її донька. Це розповідь про втрачену домівку, руйнування, загублене кохання та сім'ю. Однією з ключових подій у книзі є трагічні події, які відбувалися 6-7 вересня 1955 року у Стамбулі. Я розумію, що це художня книга, але ця подія зовсім не вигадана. Вона носить назву "Стамбульський погром" і це була цілеспрямована акція проти грецької меншини. Читати описи тих подій було складно та страшно, але дуже важливо оточувати себе такими книгами та дізнаватися про історію інших народів та країн більше. Ну і звісно ж, іншою головною темою є кохання, яке Елефтерія проносить з собою аж до своєї смерті. Її донька, Магнолія, вирушає у Стамбул, щоб на власні очі побачити місця дитинства її матері. Вона знайомиться не просто з новими людьми, а знаходить справжню та люблячу родину. «Елефтерія зі Стамбула» чудова книга! Якщо у вас є можливість її прочитати – обов'язково зробіть це? • Особливий біль криється в несподіваних розлуках та прощаннях назавжди… Відчувати, ніби ніколи не втратиш, і знати, що не судилося більше побачитися!

 • Часом людина переживає труднощі в прийнятті рішення. Такі миті – це боротьба з нерішучістю, розчарування одноманітністю життя… І що довше затягування, то повільніше йде час. • Мати з кимось спільне минуле – це особливе відчуття. А ще важливіше – знову зустрітися з людьми із давніших часів. ? Since Istanbul Has Been – Hüsnü Şenlendirici