Катерина Самойленко

Нові відгуки

Двоповня. Остання данина Саверу. Том 3
Прочитала всю серію декілька днів тому, і тільки недавно відійшла. Це дуже круте українське фентезі і я дійсно рада, що в нас є такі автори. З приводу самої книги: - дуже важко написана моментами. Я ніби англійською читала, а не українською, я просто гуглила значення слів. - занадто затягнуті сцени боїв, інколи просто відкладала книгу бо "ой, ну набридло вже". - мало описані герої, не цілком було зрозуміло, що ними керує, як вони такі стали. Це тягнулося ще з першої книги, коли героїня пливла по ріці мертвих так, ніби робить це щодня. - кінець просто 100 з 10. Дуже неочікувано і стільки поворотів, що кожного разу здається, що зараз щось зміниться; або навпаки, не очікуєш змін і тут "сюрпрайз-сюрпрайз" Загалом однозначно рекомендую, тим хто перечитав вже безліч книг і любить саме довге чтиво. І абсолютно не рекомендую тим, хто очікує чогось швидкого і легкого.

Двоповня. Остання данина Саверу. Том 3
Прочитала усі три частини і це було неймовірно прекрасно 😍🤌 Персонажі зізнаються в коханні віршами Вінграновського та страждають під рядки Стуса. А скільки тут алюзій на нашу реальність, війну, політику та релігію. Ця історія, ці герої вони ще довго не відпускають та дають думкам розгулятися. Це епічне політичне фентезі з прекрасною та дуже чуттєвою любовною лінією. Мені дуже сподобався стиль написання та інтертекстуальність. Повірте, тут навіть найменші деталі можуть мати значення. Стилістично усі три томи трошечки відрізняються, про що Катерина розповідала на презентаціях. І з кожним томом зростає рівень напруги, ставки та кількість читацьких сліз. "Двоповня" точно варта для прочитання ❤️

Двоповня. Закони Невриди
Це перша книга авторки - це все що треба знати. Якщо ви готові давати поблажки невичитаному тексту - читайте. Я шкреблась крізь той кострубатий розтріпаний текст і просто здалась в середині книги. Побудова речень не логічна і не літературна. Прямі мови часом дуже дивно розділені вставками автора. Більш того, текст а ля з претензією: його перенасичено дивними мовними зворотами і маловживаними словами. І ні, це не застарілі, як часто пишуть в відгуках - просто маловживані (або вигадані) звороти.Походу Катерині хотілось прикрасити текст, а вийшло тільки невдало повипєндрюватись. Окремий КРІНЖ САМА ГГ. Особа надзвичайно хамовита!!! , нечемна і невихована: курила з балкона замку і шпурляла бички в троянди своєї подруги🤌🤌🤌 Мене мутить від слова ’сукенка’ ще з моменту промо першої книги. Треба будо прислухатись до тривожних дзвіночків. Не знаю як Катерина мені продала у результаті всю серію. З плюсів: бойові сцени цікаві, захопливі, читаються швидко, на відміну від палацових чаювань. Ще по книзі цікаво розкидані пасхалки, які весело помічати й будувати теорії. Обожнюю вести таку гру з книгою, а потім співставляти і обговорювати з подругою. Це топ. Ідея світу загалом могла бути крутою, але маємо що маємо. Хрест на авторці я не ставлю із щирого захоплення од сміливої історії написання цієї серії. Чекаю інших її робіт. Надіюсь, що їх таки вичитають і гарно відредагують.

Двоповня. Остання данина Саверу. Том 3
Кінцівка відрізняється від багатьох книг, але вона мене розчарувала. Загалом було трохи важкувато читати, тому що надто літературно написано. У першій і другій книзі це не так відчувалося. Можливо через те, що третю частину я прочитала через великий проміжок часу.

Судні дні в Кабірії. Двоповня. Том 2
📖Тому що Боги у цьому місці в минувшину були двоєдині. Вони створили світ, де променіють два сонця і сяють два місяці й де зірок удвічі більше вночі, а хмар-удень. Це місце населяють люди з двома душами, які навіки приречені шукати місце серед двох сил- сили Світла і сили Пітьми. 📖Зверхні чоловіки мене не лякають. - Які ж тоді лякають? - Такі, які мають лякати й інших- одержимі. 📖Твоя задача як намісника північного регіону - доносити до народу волю твого князя. І робити це так, аби воля була почута та прийнята народом. 📖Хіба для молитов потрібні храми? Хіба віра не живе всередині наших душ, скільки б їх не було? Книга-знахідка цього року, неймовірне фентезі про Прихований та Зовнішній світи. Про жителів, які мають дві душі- людську та звірину. Про політичні інтриги. Загадкові князі і їх стосунки між собою та відношення до головної героїні Ріни. Спочатку було складно визначити роль кожного з героїв, багато князівств, імен, деталізована карта світу. Але по мірі знайомства з кожним приходило розуміння, вболівання, ненависть до деяких персонажів за вчинки. Світ, в якому є рабовласництво, кріпацтво, де князь та намісники беруть на себе відповідальність за народ, де поклоняються Світлим та Темним богам( останнє карається). Інколи було відчуття, що цей Прихований світ застряг у 19 сторіччі, судячи з діалогів, одягу, відносин між протилежними статями. Прикладом тому була постановка Ромео та Джульєти, адаптована під світ, але піднесена, як новинка сезону. Розкриття аб'юзивних відносин з Натаїром, князем змієм та як Ріна намагалася відійти від них. Мій краш в цій книзі -Корвін, князь крук, його неймовірні діалоги, загадковість, продуманість, вміння стратегічно мислити, і маю надію на любовну лінію з Ріною у наступних книжках. Мала невимовне задоволення читати першу частину, насолоджуючись детальними описами всього: устрою світу, героїв та їх характерів, пейзажів, будинків та міст. Тішуся знайомством з авторкою і якісним цікавим фентезі.

Судні дні в Кабірії. Двоповня. Том 2
Читаючи «Двоповню. Закони Невриди», важко позбутися відчуття знайомості. Ідея про паралельний світ, куди випадково потрапляє дівчина, а також концепція другої — звіриної — душі, що співіснує з людською, занадто чітко перегукується з «Темною матерією» Філіпа Пулмана. Деймони в Пулмана і звірині сутності у Самойленко — не просто подібні образи, а майже ідентичні механізми вираження внутрішньої природи персонажа. Попри український колорит і спробу створити власну міфологію, враження новизни розмивається. Замість унікального світу читач отримує фентезі, що ніби намагається переспівати вже знайому мелодію, змінивши лише кілька нот. Це не означає, що книга не має власної цінності, але тим, хто читав Пулмана, важко буде не помітити слідів натхнення, яке надто близько підходить до межі вторинності. Як на мене, то це 75% «Темні Матерії» Філіпа Пулмана

Судні дні в Кабірії. Двоповня. Том 2
Перша частина сподобалась, але це продовження вийшло набагато цікавішим та динамічнішим. Якщо в попередній книзі ми знайомились зі світобудовою, то тут події вже активно розвивають. Персонажі закохали в себе, з нетерпінням чекаю на заключну частину!

Двоповня. Закони Невриди
Чудовий дебют української авторки! Значно краще за багато розпіареного зарубіжного фентезі
Видавництва
Рік видання
Мова
Залишайтеся з Readeat
Та отримуйте інфо про новинки й події в книгарнях