Боже, що це взагалі було 🫣 🙃 Це відчувалось як мексиканський серіал, де кожна наступна серія ще більш крінжова за попередню😂. Логіки ноль, а від слова «кицька» в мене пекли очі🥲🙈 Єдине, що тримало мене до кінця - Ханна👿. Дуже хотілось дізнатись, як її «спустять з небес на землю», просто максимально бісячий персонаж, який тримав напругу всю книгу. Зазвичай не пишу негативні відгуки, і якщо комусь ця книга зайшла - щиро перепрошую😅 але в неї вайб наших шоу, що йдуть по стб😅

я дочитала «Підступного чоловіка», і якщо згадати мої попередні оцінки цій серії, то я просто в шоці, бо ця книга для мене — 10/10. мені вистачило всього: кохання, милоти, драми, перепалок. і найголовніше - всього було дуже в міру, нічого не здавалося зайвим. Сьєрра і Ксав’єр — ідеальна пара, було неймовірно приємно спостерігати за розвитком їхніх стосунків і за тим, як вони поступово приходять одне до одного. а ще… родина Кінгстонів... я просто закохалася в них і тепер хочу їхню серію

далекоглядний і розсудливий Лука кидає виклик родині, де всі майбутні шлюби - це добре прораховані домовленості. він таємно одружується на власній секретарці. угода на 3 роки - це лише формальність для тих, хто звик жити без почуттів. але чи так все, як здається на перший погляд? ця книга - це суміш холодного розрахунку і імпульсивних рішень, страху і жаги бути коханим, слід минулого і бажання майбутнього. Лука здатний викликати гіперглікімічну кому, адже його вчинки, спокута і поклоніння Валентині - це особлива насолода для читача. напевно всі чоловіки Катаріни Маури - це солодкий гріх!

їхній шлюб це подія, яку її родина очікує все життя, для них це квиток в майбутнє, а для нього це лише непорушний обов'язок, допоки він випадково не зустріне свою наречену в обіймах іншого чоловіка. ця книга про ідеальність за якою не можеш пізнати справжню себе, ким ти є, що тобі цікаво, бо Фей все життя ростили зразковою і зручною. про тягар провини, який роками визначає кожне рішення. про кохання, що народжується всупереч страху. і про те, як іноді найважче - дозволити собі бути щасливим. книги Катаріни приторно солодкі, чоловіки аж надто ідеальні, але ж ми ще ті солодкоїжки!👅 а оця сцена в гримерці, той довбаний букет квітів, остання розмова Діона і Еріка, я пищала просто!❤️‍🔥

їхній шлюб це подія, яку її родина очікує все життя, для них це квиток в майбутнє, а для нього це лише непорушний обов'язок, допоки він випадково не зустріне свою наречену в обіймах іншого чоловіка. ця книга про ідеальність, за якою не можеш пізнати справжню себе, ким ти є, що тобі цікаво, бо Фей все життя ростили зразковою і зручною. про тягар провини, який роками визначає кожне рішення. про кохання, що народжується всупереч страху. і про те, як іноді найважче - дозволити собі бути щасливим. книги Катаріни приторно солодкі, чоловіки аж надто ідеальні, але ж ми ще ті солодкоїжки!👅 а оця сцена в гримерці, той довбаний букет квітів, остання розмова Діона і Еріка, я пищала просто!❤️‍🔥

Трохи краще, ніж попередні дві частини. Але все одно виглядає наче написаний фанфік, бо в кожній книзі авторки сцени 🧁описані однаково, ті ж самі слова, ті ж самі дії. Тут трохи закручувався сюжет щодо батька головної героїні, але так швидко й легко розкрилося все, що не цікаво було. Герої топчуться на одному місці, і авторка постійно забуває прописувати навколишні події та другорядних героїв. Однотипність написання кожної книги цієї серії просто вражає. Бо це ще треба вміти так скучно розвивати оповідь. Всі драми які бувають в героїв дуже награні і дуже легко вирішуються, нема інтриги, іскри та хімії між героями. Це печальне розчарування, не розумію чому аж стільки позитивних відгуків на всю серію, якщо кожна з книг це копіпаст попередньої. Роблю перерву між наступними трьома.

По відгуках я очікувала набагаааааато кращого🤨 Тут по суті взагалі нема сюжету: Вони працюють разом, укладають угоду і шлюб за розрахунком, який з часом стає справжнім. Все. Жодних сюжетних гілок, зате аж занадто багато 🧁 Хтось вженився —🧁, хтось вмер — 🧁, обговорення шлюбу під час 🧁, в офісі — 🧁, вдома — тільки сцени 🧁, робочі зустрічі — 🧁 під час них. При тому, що ці сцени так однотипно описані, що вже читати не хотілось. Коли вони закінчили розділ на цьому і наступний наче починається нормально, але 2 абзаци і знову вони, як кролики. Це жах. Дуже нудна історія, читалось важко й довго 🤷🏻‍♀️ Я вже прочитала 40% третьої частини, і вона поки виглядає найдостойніше.

Друга книга з серії про Віндзорів ❤️‍🔥 Цього разу бабуся Віндзор знаходить наречену для Луки. Небажаний шлюб не входить в його плани і він таємно пропонує шлюб своїй секретарці Валентині, щоб обійти правила бабусі. Валентина, яка раптом вирішила звільнитися, стала для Луки найбажанішою жінкою ❤️💋 Це так мило і наївно 💘 Коли роками терпіти не міг Валентину і вмить все змінюється за певних обставин 😁 Сюжет мені сподобався більше ніж про Рейвен і Ареса. Історія кохання Луки і Валентини більш щімка і сумна моментами, через таємниці, які відкриваються, трагічні сімейні обставини 💔🥹 Тим вона більш емоційна і зохоплює. Лука просто неймовірний книжковий чоловік ❤️‍🔥 Валентина просто дівчина, що не вірить у кохання, та роль Попелюшки їй личить 🩷 Читається легко і до книги постійно хотілось повертатись 📖 Плюс вже є натяки на те, що буде в наступній частині 📚 Що спонукає не відкладати наступну книгу далеко на полиці, а далі читати про цю сімейку і їхні історії кохання 🥰