​Книга залишила у мене неоднозначні враження. З одного боку, в основі — правдивий та захопливий сюжет, що занурює в атмосферу тогочасної Америки. З іншого боку, роман видався мені складним для сприйняття: постійні посилання на документи, судові засідання та архівні матеріали створюють враження, ніби читаєш нонфікшн, хоча книга позиціонується як художній твір. Авторка пише: «Хоч ця історія і може здатися дивною, це документальний твір без єдиної вигаданої репліки». Можливо, більш стисла та художня подача зробила б роман легшим та цікавішим. Питання, які порушено в романі: Феномен становлення найуспішнішого контрабандиста в Америці "Римус був уособленням нового десятиліття, передвісником найнепомірніших його капризів і найтемніших ілюзій. В обраній справі він прагнув стати найкращим у країні. Справа та нізащо не пережила б такого приголомшливого розквіту в жодну іншу епоху — і в жодну іншу епоху не могла б застаріти так швидко. Як і Америка, Римус теж знайшов нового себе — і жив у хворобливому служінні власному творінню, боронив його за будь-яку ціну." "Наріжним каменем цього творіння, точкою опори, що дала йому змогу відштовхнутися та здійнятися вгору, була Авґуста Імоджен Римус." Вплив ув'язнення на світосприйняття й стосунки «Вона завжди пробачала його норов, але тепер усе було інакше. Він був у клітці, вона на волі, поза тим світом, що створили вони, у світі, до якого він ніяк не міг дотягнутися. Якби їхній зв'язок змінився, то він би став кимось іншим, незнайомим, ладним на все, щоб повернути втрачене.» «Його охоплювало пригнічення, почуття незнайоме і страшне, посилене відсутністю роботи. Він дійшов непростого висновку, що вся його кар'єра була дурістю, що найщасливішим він був, коли заробляв п'ятірку на тиждень в аптеці і спав на розкладачці в підсобці, бо надто боявся йти додому.» Травматизація зрадою «Без Імоджен у маєтку було порожньо. Її гучна, до нестями, до нудоти, палахкотлива присутність змінилась холодним відлунням зради.» «Кожен спогад про Імоджен став примарою — а Коннерс знав, як несамовито Римус боїться примар, — але він не міг довести, що вона несправжня, не міг покласти її назад у ящик, далеко від Римусової підсвідомості. Тоді вони і гадки не мали, де нині Імоджен, але присутність її ще ніколи не була такою близькою, закарбованою на всіх Римусових думках.» Становище жінок у 20-ті роки в Америці «Ну а ще була сама жертва. Це був суд не тільки над сухим законом, але й над становищем жінки. Чимало чоловіків досі їжилися від самої думки про те, що їхні дружини, матері і дочки здобули право голосувати. » «— Найбільше я зрадів би, якби мене судили 12 жінок. У світі ніколи не було судді злішого і суворішого за жінку, яка судить дружину-зрадницю. » Вплив сухого закону на американців «На початку дії сухого закону рівень вживання алкоголю впав аж на 70%. І хоч далі населення стало пити більше, то загальна тенденція зберіглася. » «Хоча загалом американці і справді пили менше, ця національна статистика не враховувала звичок окремих людей. Ці, хто пив, вживали більше, ніж будь-коли, ніби надолужуючи за тих, хто від спиртного відмовився. » Я оцінила книгу на 7⭐️ з 10. Думаю, якби вона була художньо й легко написана, то сподобалася б більше. Але поціновувачам трукрайму та точно викладених історичних фактів може зайти.