А. К. Тернер

Хороша книга, детективна лінія справді цікава, хотілося б побачити більше саме роботи і морзі, але ті частини, що є мені сподобалися. Хоча головна героїня дуже дратувала на початку, героїня детективка сподобалась, та певною мірою компенсувала це. Якихось містичних елементів я там не побачила, проте, якщо шукаєте досить легкий детектив, то це саме він.

Анонім

Якщо ви любите детективи, серіали про лікарів, медицину, паранормальні явища тоді ця книга точно вам сподобається. Кессі працює в морзі та вміє спілкуватися з померлими. Її мовчазні пацієнти розповідають що з ними сталося, що їх турбує, а вона як може їм допомагає. Тому коли на столі в морзі опиняється її найближча подруга, вона розуміє, що це не нещасний випадок, а вбивство. Кессі не зупиниться поки не дізнається все. Я дуже люблю медичні серіали, тому книга мені дуже сподобалася своєю атмосферою, таємницями та розслідуванням. Було важко відірватися від неї поки не дізналася що ж сталося. #марафонкнигомам

Анонім

«Мова тіла» виявився для мене справжнім розчаруванням. Попри цікавий задум — кримінальна історія, пов’язана з моргом, — роман швидко втрачає темп і перетворюється на затягнуту оповідь. Обидві сюжетні лінії, що мали б створювати інтригу, виявилися слабкими й майже не тримали увагу: одна про раптову смерть учительки головної героїні, інша — про зникле тіло з моргу. Жодна не здається ані переконливою, ані достатньо розвиненою. Кессі Рейвен, яка працює техніком у морзі, задумана як бунтарка з непростим минулим, але її образ подано настільки шаблонно й прямолінійно, що важко сприймати серйозно. Її «шосте чуття» у роботі з тілами виглядає надто натягнутим для роману, який ніби ж має бути реалістичним. Поліцейська Флайт, другий ключовий персонаж, також прописана одноманітно й карикатурно: сувора, недовірлива, передбачувана. Їхнє поступове «порозуміння» більше дратує, ніж захоплює. Велика проблема книги — надмірні пояснення. Замість динаміки й напруги читач отримує сторінки розжовування очевидних речей, що лише розтягують сюжет і зменшують напругу. Єдине, що справді можна відзначити, — ретельну підготовку автора. Опис роботи моргу та процедур після смерті подано дуже докладно. Але навіть це не рятує слабку історію, неприродну мотивацію персонажів і надто вигадані ситуації. 3/10

Анонім