Перше, що хочу сказати, я обожнюю як пише ця авторка ❤️‍🔥 Настільки гарно і тонко, стільки думок, які міцно закарбовується в ❤️. Для мене, друга частина, про внутрішній стан людини, яка живе між болем і бажанням жити далі. 🩶 Про надію, яка зʼявляється тоді, коли здається, що її вже немає ✨💫 Ця частина більш меланхолійна, трохи готична і звісно болюча 💔

ВОНА МЕНЕ РОЗКЛАЛА НА ДРУСКИ. Погані оцінки на цій книзі ставлять фанати інших жанрів, певно. Максимально глибока і легка історія одночасно. Тут і тригери, і біль, і кохання, і співчуття, і співпереживання.... Тут все. А кінцівка мене рознесла... Варто прочитати кожному. Її простота в глибині.

Книга доволі меланхолійна до середини, події наче відбуваються динамічно, але вайб все одно як осінній дощовий похмурий день. Можливо тому, що герої невдалі самовбивці і мають душевні проблеми, можливотому, що вони знаходяться в психдиспансері (доволі специфічному). Але раптово все змінюється і перетворюється на напружений і сумний трилер. Далі трохи спойлер, який можливо потрібен людям, для кого теми в книзі чутливі: Кінцівку можна назвати хепі ендом, хоча не без сліз. Загалом мені сподобалось, на один раз почитати під особливий меланхолійний настрій. Коли трохи взгрустнулось, але хочеться надії на краще майбутнє - надія це основний посил цієї книги, на мій погляд. Також не можу нічого сказати про походження авторки. Моїх здібностей не вистачило, щоб дізнатись чи не росіянка вона, бо прізвище викликає питання. Але, на жаль все, що мені відомо, що вона живе в США. Тож на свій страх і ризик прочитала, весь букток гуде її книгами.