Ця обкладинка з північним сяйвом просто заворожує, вона дуже точно передає цей вайб надії та краси серед темряви. Це було настільки емоційно, що я досі намагаюся зібрати себе докупи. "Через тебе" — це не просто чергова історія про перше кохання, це справжні американські гірки почуттів. Ізабелла Новачик створила неймовірно щирих героїв. Лейсі та Елі — це не ідеальні картинки, а живі люди зі своїми травмами, страхами й минулим, яке не відпускає. Мені дуже сподобалося, як авторка описує розвиток їхніх стосунків: від недовіри до тієї самої близькості, від якої перехоплює подих. Книга підіймає дуже важливі та складні теми, тому приготуйтеся — "скла" тут буде достатньо. Це історія про те, як одна людина може змінити твій світ, і як важко, але необхідно, вчитися довіряти знову. Після фіналу хочеться негайно взятися за наступну частину, бо серце вимагає відповідей. Якщо любите щемкі історії, які змушують і посміхатися, і плакати — це 10/10.

Я давно придивлялась до цієї книги в Польщі і шкодую, що не дочекалась коли вийде друга, щоб продовжити читати, бо емоції залишились не однозначні. Вона про складне, трохи болісне кохання і ті рішення, які доводиться приймати, навіть коли серце хоче зовсім іншого. Лейла мені здалась звичайною дівчиною зі своїми переживаннями, яка раптом опиняється в ситуаціях, що змінюють її життя. Її емоції — страх, притягання, сумніви відчуваються під час прочитання дуже реальними, ніби свої. Особливо цікаво було спостерігати за її внутрішньою боротьбою між почуттями і здоровим глуздом. Олівер навпаки, загадковий і закритий. Спочатку він відштовхує, але саме це й притягує. У ньому відчувається якась глибина і таємниця, яка поступово розкривається і тримає напругу до кінця. Мені сподобалося, що книга не лише про романтику, а й про вибір, відповідальність і те, як минуле може впливати на теперішнє. Читається легко, але емоційно дуже насичена. Чи можу рекомендувати? Навіть не знаю.. Спитайте після другої частини😁

Горілка краще від хліба, бо її кусати не треба. (цитата головної героїні, якій 17, угу) Щось надкусила цієї книги і ледь не подавилася. Не можу зрозуміти чи то я просто втомилася від книжок в такому жанрі, чи мені просто не зайшла манера написання авторки (хоча коли щось написано по-простому - я таке люблю, але у цьому випадку це все було читати так важко, що я ледь домучила цю книжку до кінця). 🥲 Персонажі тут дивні, у їхні проблеми не віриш (і не хочеш вірити), на цих людей і їхнє життя просто наплювати. Проблеми вимальовуються із повітря, хоча, безперечно, добре, що авторка показала наскільки це погано - вживати наркотики або наскільки це страшно, коли в сімʼї хтось алкоголік, але це написано якось так, наче мені це все в обличчя кинули і сказали: «А ну читай давай і співчувай». Це книжка про кохання, але я його тут не побачила взагалі. Між персонажами не відчувалося ні симпатії, ні хімії, ні тим паче прекрасного світлого почуття, згаданого мною вище. 🫠 Головна героїня взагалі якесь зборище типових кліше книг про підлітків: будучи відмінницею вона умудряється і на вечірках побухати, і курити (у 17 років 👌), ще й її молодша сеструха постійно знаходить пригоди на свій зад, у тому числі повʼязані з наркотою. А Олівер - головний герой - бісив мене настільки, що іноді хотілося просто розірвати цю книжку наче я голоднющий пес. Головну героїню звати Лейла. І що робить цей придурок? Постійно називає її Лілі. Причому вона постійно йому вказувала, яке її справжнє імʼя, але чувак на своїй хвилі, тому вважає, що називати людей своїми іменами - це для слабаків. 💁‍♂️ Звісно ж, по ходу діла авторка пояснила його вибір саме такого імені, але… Який я зроблю висновок? Мені не сподобалася ця книжка. Від слова взагалі. Я навіть не знаю чи варто її читати цільовій аудиторії, бо вона не вчить нічому хорошому; навпаки - головна героїня ляпнула в кінці, що кохання - це про самопожертву (мовчу про романтизацію шкідливих звичок). Ну-ну… 🙄

Це однозначно 10/10 Головні герої прекрасні. Книга неймовірна, круто описані як головні герої, так і другорядні. Сиділа моментами і сміялась в голос, на стільки класні репліки тут присутні. Книга закінчилась на найцікавішому. Чекатиму перекладу наступної частини. Це любов 🫶