Зворушлива та затишна романтична комедія із чорним гумором і незвичним сетингом. Болісно сором'язливий власник похоронного дому мусить терміново одружитися, щоб зберегти родинну справу, а життєрадісна Ларк, яка сама переживає важку втрату, вирішує допомогти йому знайти наречену. Спільні пошуки ідеальної пари непомітно зближують двох абсолютно різних людей.

Попри засторогу на початку книги і критичне налаштування загалом - мені дуже сподобалося. Класний ромком, деколи з чорним гуморком, так сказати траурним, але тим не менше порушує важливі питання, такі як ставлення суспільства до вад, до чужого горя, прийняття себе, своєї трагедії. Рекомендую 😊 Описи я все ж таки пропускала, але їх там було зовсім мало і вони ніяк не впливали на сюжет.

«Траурно Ваш» стала для мене несподіваною знахідкою, хоча з назви можна приблизно здогадатись, куди то все йде)) Гумор у книзі — просто скарб: дотепний, інколи чорний, але завжди доречний і живий, хоча до нього треба бути готовим )) Особливо сподобався Каллум — загадковий, холодний, закритий від усіх, але в той же час цікаво було спостерігати, як він змінюється завдяки своїм почуттям, що легко викликає симпатію. А фінал… ніжний, щемкий і точно вартий усіх сторінок до нього, це той момент, коли все стало на свої місця. Дуже тепла історія з приємним післясмаком. 💜Я дуже відпочила з нею, а ще зовсім по-іншому подивилась на шахи 😉😉😉

«Траурно ваш» 🌟буркотун/ сонечко 🌟сусіди 🌟повільне зближення 🌟він закохується першим 🌟багато ірландського вайбу 🌟протилежності притягуються 🌟техаська дівчина/ ірландський хлопець 🌟розділи від обох героїв я в захваті, серйозно, я не очікувала, що ромком про власника похоронного бюро може бути настільки теплим, смішним і ніжним😭 🪦 Каллум – похмурий, замкнений хлопець, який працює в похоронному домі. це сімейна справа, і він може втратити все, якщо вчасно не одружиться. 🎨 Ларк – художниця-аніматорка, яка переїжджає до Ірландії після втрати близької людини. нове місто, нова робота, нова спроба жити далі. вони стають сусідами та між ними завʼязується дружба, але ми ж знаєм, що буде далі 🤭 тут і сльози, і сміх, і неймовірна хімія між героями, яка буквально зі зігріває серце. і хороший чорний гумором. класні другорядні герої. один із найзатишніших і водночас найоригінальніших ромкомів, які я читала останнім часом. мені дуже сподобалось🤌🏻 10/10⭐️

Обожнюю цю книгу! Окрім того, що тут порушуються важливі теми, як життя після втрати, віднайдення себе, подолання складнощів в спілкування, тут йдеться про дорослих, приємних, адекватних героїв та немає драми заради драми. Окрема подяка перекладачам, що змогли передати неймовірний гумор (в тому числі і чорний)) Цікаво було почитати описи ірландських традицій, культури, яких не було забагато (що дуже важливо :) Якщо ви любите троп буркотун&сонечко - вам сюди, ви точно не пошкодуєте

На жаль, пишу відгук через декілька днів, тому складно буде описати емоції, але ця книга однозначно мені дуже сподобалась🤗 Я не сильно розуміюсь в тропах, але в цій книзі мені більше нагадав «від друзів-до коханців», тільки вони не були знайомі роками😅 Каллуму терміново треба знайти дружину, 9 місяців або він втратить все що має і Ларк, яка вирішує змінити життя після втратити коханої людини, хто б подумав, що життя так повернеться і вона закохається в трунаря🫣 І, здається, ось, комфорт, розуміння, підтримка, але обставини не дозволяють, точніше причини і травми🤷‍♀️ Але ж кохання не знає слова «Ні»? 😅 Так ось, якщо вирішили читати цю книгу ви побачите комфортний слоубьорн, дружбу з першого дня, щире кохання. Я багато сміялась, бо їхній гумор був мені близький😁 Головні герої класно прописані і обидва мають чудові характери. Це також історія про маленьке містечко, де всі про всіх знають 😅

Симпатичний романчик, відволіктись, освіжитись, гарно провести вечір) Хотілось би більше чорного гумору, але вже як є. Загалом приємна історія, якщо хочеться чогось легенького, то ця історія однозначно зайде)

Мені здається, найцікавіший контраст книги не між похоронним бюро й яскравою героїнею. Насправді авторка весь час грається з нашими упередженнями. Людина, яка щодня працює зі смертю, виявляється найделікатнішою, найтурботливішою і найобережнішою у ставленні до чужих почуттів. А героїня, яка ніби уособлює життя, гумор і яскраві кольори, насправді ховає всередині набагато більше болю. І лише поступово вони ніби міняються місцями, знаходячи той баланс, якого їм обом бракувало. Саме цей контраст, як на мене, і є серцем книги. Мабуть, тому після фіналу я запам'ятала не романтичні сцени, а дивне відчуття спокою. Книга дуже тихо нагадує, що смерть не є протилежністю життя. Протилежність життя — це перестати відчувати. І саме цього авторка не дозволяє своїм героям.