Юлія Смаль

Це справжня зимова казка, яка огортає теплом та занурює у свято ще з перших сторінок. Ця книжка — як затишна ковдра в холодний вечір, коли за вікном заметіль, а вдома розливається світло від ялинки. У ній ви знайдете не лише історії про зимову магію, а й чудові, такі знайомі дитячі спогади, які нагадують, як пахне святкова атмосфера мандаринками й хрумким снігом.

Автори та ілюстратори книги змогли створити справжній шедевр, де кожна сторінка наповнена теплом і турботою. Історії тут — неначе листівки з дитинства, вони добрі, щирі й змушують задуматися про те, що для кожного з нас означає зима. Це мандри до спогадів про перше святкове диво, перший подарунок, перший смак мандаринок, що змішується із запахом снігу.

Книга чудово підходить для читання всією родиною — вона відкриває двері у світ, де дорослі можуть повернутися в дитинство, а діти відчути, що таке справжня зима з її магією і затишком. "Коли сніг пахне мандаринками" — це як запрошення провести час разом, посміятися, трохи помріяти й повірити, що зима завжди може подарувати маленьке чудо.

Ця книга стане прекрасним доповненням до зимових вечорів і точно залишить по собі теплі спогади, які хочеться зберігати ще довго після завершення зимових свят.

"Весняні віршики" — це чудовий спосіб відчути магію весни разом із дітьми, адже тут кожен знайде щось для себе! Це завершальна книга в серії поетичних антологій для дітей, яка вже порадувала маленьких читачів "сезонними" збірками.

У цій книжці присутні вся необхідна атрибутика весни: синички, котики, весняний дощик і ліс, що прокидається; діти дізнаються, куди мандрує сніг і де подівся сніговик? Кожен вірш стає справжньою пригодою! А ілюстрації чудово їх доповнюють. Кожен малюнок підкреслює весняну атмосферу, відтворюючи кольорову гаму, що передає радість і свіжість цієї пори року. Ілюстрації в цій збірці, виконані талановитими художниками — Юлією Пилипчатіною, Ольгою Квашею, Мартою Кошулінською, Наталею Чорною, Наталею Олійник, Грасею Олійко, Марією Шевченко, Альбіною Колесніченко, Ольгою Ребдело та Наталею Кудляк, — це окрема магія.

Ця чудова збірка не лише піднімає настрій, а й показує, наскільки різноманітною може бути весна. І вірші, і ілюстрації дивовижно доповнюють одне одного, створюючи легку та яскраву атмосферу.

Я завжди запасаюсь книгами на святкову тематику, щоб створити новорічний настрій у нашій родині. У цьому плані Видавництво Старого Лева дійсно радує своїми цікавими виданнями для сімейних читань. "Казки під ялинку" - це чудова збірка, що пропонує оригінальні історії на різні теми. До складу цієї збірки увійшли казки від талановитих українських авторів, таких як Іван Андрусяк, Богдана Матіяш, Надійка Гербіш та багато інших. Ці письменники відомі своїми захопливими історіями, що вміло поєднують сучасність і традиційні цінності.

Казки доволі довгі, і я б рекомендувала їх читачам від 8 років. Кожна історія вражає своїм сюжетом, сповненим пригод і магії, які заворожують як дітей, так і дорослих. Від мишки до святого Миколая — тематика дуже різноманітна, а в кожній казці закладено щось важливе та цінне.

Однією з особливостей цієї збірки є те, що кожна історія має свого художника, що додає неповторності та атмосферності. Малюнки дуже красиві та теплі; їх можна розглядати годинами, насолоджуючись кожною деталлю.

Якість видання також вражає: щільний папір, приємний на дотик, який надає додаткового задоволення від читання. Це не просто книга, а й ідеальний подарунок для новорічно-різдвяних свят, який принесе радість і теплоту в кожен дім.

Емоції від читання цих казок надзвичайно теплі. Я та моя донька насолоджувались кожною історією, а святкова атмосфера ще більше підсилювала наші враження. Кожна історія — це можливість поринути в чарівний світ, де здійснюються бажання і панує добро.

Якщо у вас новорічний настрій зʼявився восени, а ближче до свят зовсім вивітрився, то пропоную вам взяти до рук цю книгу.
Звичайно, що коли в творах головні герої діти чи підлітки, то історії можуть бути трохи наївними, але це прекрасно.
І яка б пригода з головними героями не сталась б, які болісні втрати вони не пережили б, що б доля не принесла їм, головне для них всіх - це зустріти зимові свята з найближчими. І в цьому і є справжня магія новорічних свят.
Рекомендую)

🌺🌺🌺 Давніше вийшла книга про дорослішання та пізнання свого тіла для хлопчиків "Я і він" Юлії Смаль, яка наробила багато галасу. Одні батьки стверджували, що такі книги вже давно потрібні на українському ринку, інші ж намагалися заборонити її за відвертість, зображення статевих органів та розвіювання міфів. Втім, як би там не було, але тираж розкупили дуже швидко, ще й почали вимагати від авторки аналогічної книги для дівчат.

🌻🌻🌻 Отож, хочете - та будь ласка! Юля Смаль написала! Книга вийшла товщою, для трохи старшої вікової категорії (9+), ще більш відвертою, пізнавальною та не менш скандальною! Ми зі старшою донечкою (10 років) уже неодноразово читали подібні книжки на цю тему, але й "Віточка-квіточка" була зовсім не зайвою, скоріше навпаки. Окрім теми дорослішання та статевих органів, авторка дуже вдало розповіла про гігієну, екологію, психологію, анатомію, фізіологію, правильне харчування, запобігання домашньому насильству, спорт, гендерну рівність, можливість вибору та багато іншого. Все це подано настільки легко, зрозуміло, захопливо, що я аж позаздрила своїй дитині, адже в моєму віці не було таких книжок!

Дитяча книга, яка зняла навколо себе цілий скандал, ще до її виходу. Одні кричали, що такі відверті книги уже давно потрібні нашому суспільству. Інші ж твердили, що називати частини тіла ВІН, показувати і розказувати дітям про інтимні органи, а тим паче давати добро, що їх можна трогати - гріх і бездуховність.

Якщо чесно, я підписана на Юлію Смаль у соцмережах і вже давно читаю її сторінку, хоча жодної її книжечки ще не читала... Молодший син Юлі, Лесь, такого ж віку, як і мій Остапчик, тому мені було цікаво порівнювати їхні витівки, роздуми, ігри. Коли я прочитала анонс, що авторка буде писати "пісюнкову книжку" і прототипом головного героя став саме її син, вирішила - однозначно куплю і прочитаю!!!

У 6-річного Макса є старший брат Стах і молодша сестричка Віточка. Якось він побачив дівчинку роздягненою і почав цікавитися відмінністю між ними. Чому в одних є пісюн, а в інших (дівчаток) немає? Чому пеніси мають різні форми та розміри? Для чого потрібні яєчка? Чому не можна показувати свої і просити інших показати статеві органи? Що таке крайня плоть? Чому і кому роблять обрізання? Як правильно і навіщо мити член? Як розрізнити енурез і "маленькі мокрі аварії", що можуть траплятися у дітей? Коли потрібно звернутися до лікаря? На ці та багато інших питань відповідає ця книжка.

Автор Юлія Смаль і просто мама легко, невимушено і з гумором розповідає про такий інтимний орган, який цікавить чоловіків від найменшого і до старечого віку. Сподобалося, що у книзі наводяться різні назви пісюна, такі як пеніс, фалос, член, прутень. Ніяких безглуздих дитячих назв, які іноді можуть придумувати дорослі. Особисто мені ця книга дуже допомогла проговорити тему інтимності разом із дітьми. Читали ми її разом із донечкою та сином, обоє слухали уважно і захопливо. Синочок потім навіть хвастався, бо знає, що у нього є пеніс, а у його сестричок - вульва.

Приємним бонусом до книги став другий розділ "Звичайний шкільний день", де авторка описує чого не можна робити у школі. Пам'ятаю, як тоді невгамовний Лесь щодня щось чудив у школі, ввечері вони разом складали список заборон, який наступного дня поповнювався! Це був сміх крізь сльози!

Ну і на сам кінець... "Я дізнався про все, що мене цікавило про пеніс, який має багато назв, а також про інтимність та гігієну. Людське тіло чудове й пізнавати його так цікаво! І, якщо чесно, тепер я починаю нове розслідування! Мене цікавить усе про динозаврів! Відтепер я дослідник-палеонтолог!" Юля, що ж Ви робите? Мої діти вимагають продовження! Про динозаврів!!!

Коли варто почати розповідати дітям про Голодомор?

"Це ми були. Ми були". Історія, яку неможливо читати без сліз. Книга розповідає про п'ятьох дітей - Марічку, Петра, Христю, Ганнусю і Тоню. Дітей, які могли б жити, якби не геноцид, вчинений більшовиками. А ті, що вижили, мусили забути власну ідентичність. Неможливо не думати про мільйони вбитих голодом і мільйони ненароджених...

Кожна дитина розповідає історію своєї родини, свого села чи міста. Щасливі родини, урожайні землі - і страшний злочин, який неможливо забути. З цієї книжки дитина може дізнатися про чорні дошки, закон про "п'ять колосків" та інші терміни. Все у доступній для дітей формі.

Я не могла стримати сліз від цієї книжки.
Формат обраний дуже влучно. Моє найбільше бажання - щоб ця книжка вийшла у перекладі за кордоном!

Починаючи з 1921 року, українці пережили декілька голодоморів, влаштованих російськими режимами. Найтрагічніший Голодомор 1932-1933 років. Скільки страждань довелося пережити українцям лише через те, що ми - українці. росія ніяк не може відстати від нас і досі приносить тільки страждання.
⠀
«П‘ять колосків» - це дуже важлива книжка про Голодомор. Я вважаю, що її мають прочитати всі.
⠀
Вона розповідає про події тих часів із погляду дітей. За основу взяті справжні спогади людей, чиї рідні пережили Голодомор. Тут про звичайних дітей, які хотіли мати дитинство, які любили гратися, мали мрії, допомагали батькам, але одного разу це все в них забрали, натомість принесли голод, смерть, втрати.
⠀
Книжка має дуже багато ілюстрацій (які розбивають серце) і не багато тексту. Але ж які то слова - дуже щемливо, дуже боляче. Було важко стримати сльози.
⠀
У кінці є словничок термінів, щоб зрозуміти й розібратися в деяких поняттях, тож якщо дитина чогось не знає, вона може підглянути туди.
⠀
Однозначно ця книга варта уваги і її потрібно читати всім. Ми маємо пам’ятати про ці болючі події нашого минулого й ніколи не пробачати росії за все, що вона зробила.
⠀
Декілька цитат із книги, які скажуть більше, ніж можу я:
⠀
➡️А діти - ті на вигін ходили, там колись козо паслися, а тепер діти. Де яку травнику з-під снігу вигребуть, усе їли.
⠀
➡️Усе забрали, всіх повиходили, а кого не вивезли - повбивали. І ні зернятка не лишили. Що де було - комсомольці забрали.
⠀
➡️І коли вже все поїли, що де полишалося, то й діти почали пропадати.
⠀
➡️Її вбили, коли вона підняла на полі кілька зернин. Сказали, що крала зерно в народу.

Дуже стильова, гарно оформлена і дотепна книжка!
Легко і весело про інтимне для діток та їх батьків.

Завжди важко писати відгуки на книжки, написані кількома авторами, бо загальна стилістика книги дуже неоднорідна - якісь оповідання сподобалися більше, якісь менше. Але всі вони про віру, про різдвяні дива. Якісь із цих оповідань абсолютно магічні, якісь по-дорослому філософські. А частина з них - просто розбиває серце, бо вони про втрати, в тому числі про втрати на війні…

Мені гірко, що війна просочилася в дитячі книги і стала чимось… Звичним, мабуть, не зовсім підходяще слово. Війна стала контекстом життя, а не порядком денним…
Все ж збірка так продумана, що останні оповідання - цілком магічні і позитивні, тому фінальне враження залишається цілком святковим.
Рекомендую для дітей 9-13 років, а також батькам, щоб освіжити в памʼяті ті проблеми, які тривожили нас в цьому віці і згадати, який він непростий, скільки викликів, невпевненості, складнощів викликає.

Коли сніг пахне мандаринками - збірка теплих історій сучасних українських авторів.
Вона тепла, часом пробиває на щемкість та спогади.

Що цікаво, я для себе її асоціюю з літом. Бо саме в цей період її читала. Коли хотілося трохи казки, трохи дива. Треба спробувати і перед різдвяними святами якось прочитати)

Загалом такі збірки чудовий варіант знайомства із сучасними українськими авторами.
На щастя, імен багато і кожен для себе відкриє щось своє, знайде когось свого близького до серця.

А ще ця збірка поїхала із моєю знайомою до Британії, стала своєрідним символом українського Різдва за кордоном.

А ще класно читати тим, хто зараз опановує українську. Тексти нескладні, але з настроєм та емоцією.

В мене вже склалась традиція - в грудні читати різдвяні оповідання. В цьому прекрасно допомагає Видавництво Старого Лева, які видають нові збірки.

Збірка цікавих оповідань для підлітків, адже головні герої, в основному, діти. Ці історії досить добрі, хоча не завжди веселі і чарівні. Бо Різдво, як і наше життя, теж може бути різним. І часто ми це розуміємо в дитинстві, а не дорослими.

Частинка дива, час із родиною, віра в казку, миттєве передбачення, спогади про минуле чи навіть просто смаколики. В кожного свято асоціюється з чимось своїм.

Але після прочитання кожного оповідання ставало приємно на душі та теплилася віра у краще майбутнє і, головне, мирне Різдво вже цього року.