Іларія Туті

Це той випадок, коли трилер не просто тримає в напрузі, а ще й змушує замислитися над глибшими темами… Дуже цікавий початок — вже з перших сторінок мене вразило, що знайшли труп голого чоловіка без очей. Це нетипово — зазвичай жертвами стають жінки. Вже тоді стало зрозуміло: буде цікаво! Сама атмосфера засніженого альпійського містечка — похмура, гнітюча, майже містична. А Тереза Баттіалья — головна героїня, літня слідча зі складною долею та ще складнішим характером — викликала у мене справжнє захоплення. Її боротьба з хворобою, з власною пам’яттю і водночас — неймовірна професійність і людяність. Особливо мене зацікавив образ вбивці. Він не намагається приховати ані відбитки, ані ДНК. Це дуже нетипово, і від того ще більш лякає. А коли авторка починає поступово розкривати його історію, в мені прокинулася дилема: він злочинець чи жертва? І ось тут текст несподівано набуває глибини. Крім динамічного сюжету, Туті порушує серйозні соціальні теми — материнська депривація, холодне дитинство, емоційний голод. Було цікаво потім окремо почитати про це. І найголовніше — авторка через цю історію ненав’язливо нагадує нам про важливе: дітей треба любити, обіймати і цілувати. Завжди. Цей роман — не з тих, що просто читаєш і забуваєш. Він тривожить, глибоко проникає у свідомість і ще довго не відпускає. 🌲 Якщо ви шукаєте трилер, що поєднує в собі інтригу, психологічну драму та глибокі теми — «Квіти над пеклом» точно вартий вашої уваги.

Анонім