Сортування:
1
Котолог+38 066 888 18 01
графік роботи служби турботи:
понеділок-п`ятниця - 09:00-21:00
субота, неділя - 09:00-18:00
понеділок-п`ятниця - 09:00-21:00
субота, неділя - 09:00-18:00
Котолог
Крута книжка, неочікувано сподобалось, хочу прочитати більше творів автора. Цікава структура оповідань, цікаві образи й сюжети. Окреме вау оформлення книги - від рельєфу палітурки до кожної ілюстрації, просто знімаю капелюха наскільки це гарно. Однозначно рекомендую
Анонім
Якщо вам імпонує горор і містика, якщо ви любите короткі історії, які містять закінчену змістовну розповідь, вам необхідно читати цього автора. Це моя друга книга, і хоч я розумію, що послідовність читання у мене зворотня, на якості це не позначається. Ось хіба що обкладинки. Та і вони, на моє щастя, лише покращувалися. Як і професійна майстерність автора. Про що? До збірки увійшли 13 оповідань. Головні герої в них різні: ангели, привиди, люди, гарні та не дуже, дерева, пекельні істоти. Але кожне оповідання має свою тему, ідею, особливість. Слова підібрані доречно, немає зайвої води, лише суть. "Передчуття не схибило. Тривога – це найменше, що вона зараз відчувала. Страх, що переростав у жах. Наростаючий, усепоглинний жах хробаком прокрався у її свідомість. І найгіршим було не те, що весь малюнок виконаний кров’ю. Найгірше – це перекреслений напис давньоарамейською мовою. З її ім’ям." Мені сподобалася мова автора, використані ним художні засоби, це дійсно були твори красного письменства, а не просте викладення подій, яке, на жаль, часто зустрічаєш у сучасних творах. І так, мені сподобалося. Чудово, що наша сучасна література представлена багатьма жанрами. То ж - сміливо пропоную прочитати твори Ігоря Антонюка.
Анонім
Збірка з тринадцяти коротких історій, в яких переплітаються містика, горор, соціальна драма, антиутопічна реальність, біблійні мотиви. Емоційні глибокі історії, які проникають у свідомість і змушують міркувати над питаннями, які зазвичай вибираємо ігнорувати. В невеличких оповіданнях автор вдало концентрує темряву, напругу, біль, спустошення, передає почуття та прагнення персонажів. В збірці розкрито багато соціально важливих тем: алкогольна залежність, психологічні травми, фізичне насилля в сім'ї, самогубство, страх і прийняття втрати. Читаючи деякі оповідання я неодноразово задумувалася, що все-таки страшніше: кровожерливі монстри, керовані невідомими надприродними силами чи безжальна реальність, в якій найстрахітливіші створіння носять обличчя людей і ходять непомітно серед нас. Таким прикладом є оповідання «Крики», яке хоча і задумувалося як містичне (про це розповів сам автор на обговоренні), я не могла сприймати інакше як історію про вбивцю-психопата, монстра, який сховався у свідомості людини. «Гончаки з пекла» — лагідне нагадування, що варто зважувати наслідки прийнятих рішень, адже спокута неминуча і покарання за кожен злочин досягне винуватця. «Гра з чужим життям — це теж наркотик». «До мами» — найболючіше оповідання збірки. Пронизує до кісток від усвідомлення, що подібна історія цілком реальна. Про доведення до межі, коли крок у безодню стає єдиним шляхом вивільнення з щоденного пекла. «Чуже співчуття не загоює рани. Вони все одно кровоточать і болять». «Шепіт сосен» — про мої улюблені Карпати. Не варто зневажати природу, винищувати прадавні ліси з могутніми деревами заради власне благо, адже кара може прийти зовсім неочікувано. Насичене, криваве, динамічне оповідання. «Дерева. Вбивці! Пи-ля-ти!» Першою я читала новішу збірку автора «Монетку підкине кожен» і в ній відчувається професійний ріст авторв, і хоча «Шепіт сосен» для мене дещо слабша, кожне з оповідань сподобалося.
Анонім
Та отримуйте інфо про новинки й події в книгарнях