У маленькому селі зі своєю старшою сестрою живе хлопчик-сирота Шіо, котрий має відмінну від решти мешканців зовнішність — а саме, видовжені вуха. Через цю ознаку приналежності до іншої раси, а також через бідність родини ставлення людей до хлопчика часто неприязне, а іноді навіть відверто вороже. Шіо не зовсім розуміє чому — сам він дуже добрий та дуже розумний, надзвичайно полюбляє читати, ба більше — просто обожнює книги. Але через бідність його перспективи досить невтішні — сестра гарує з раннього ранку до пізньої ночі, щоб хоч якось прогодувати себе та молодшого брата, а малий Шіо з часом, попри свій вік, змушений навіть підпрацьовувати на будівництві у майстра Ганана. Проте якось у село з ціллю інспектування місцевої бібліотеки приїхали кафни. Кафна — це дуже відповідальна посада при Центральній бібліотеці, котру посідають дівчата, які вивчаються та складають суворі екзамени, щоб мати честь бути причетними до цього почесного ордену бібліотекарок в Афцаку, знаменитому Місті Книг. Зустріч з ними перевернула життя маленького Шіо — він, попри глузування односельців, загорівся бажанням стати кафною, хоча традиційно на цю роль обирали саме дівчаток. Ось це вам зав’язка. Далі буде безліч пригод, подорожей, незвичайних ситуацій та зустрічей з різними людьми та істотами. Шіо насправді настільки милий та хороший хлопчик, що його просто неможливо не полюбити. Якщо шукаєте якісний добрий сейнен — не шукайте, ви його вже знайшли) Моя оцінка - 10 з 10.

Перший том пропонує захоплюючу подорож у світ магії та таємниць, де головний герой потрапляє в бібліотеку, що зберігає найцінніші знання. Атмосфера манґи поєднує загадковість та чарівність, а взаємодія персонажів наповнена теплом і цікавими поворотами сюжету. Малюнок елегантний, а сюжет легкий, але водночас інтригуючий, залишаючи бажання дізнатися більше. Це захоплюючий старт для тих, хто любить магічні історії з елементами пригод.

Випадково познайомилась із цією мангою, проте довго відкладала її. Та от нарешті прийшов її момент. І якщо чесно, то вона мене зачарувала. Мені здається, що вона не дуже популярна, тому я хочу вивести її у маси ? Просто вау-вау-вау, чесно, в манзі багато тексту, але це так було неймовірно поринути в той світ, передати вам не можу. Книголюб читає мангу про книголюбів — бінго ?Я дуже зацікавлена у продовженні цієї серії!

Я дивуюсь все більше і більше. Перший том був чудовий, другий ще кращий, а третій спромігся навіть його перевершити! Шикарна манґа! ? Тут ще більше інформації про світобудову, історію, племена. Ще більше чудових персонажів різних рас. Більше відкриттів, випробувань, загадок, інтриги, магії, інформації про минуле героїв, чарівників, Центральну бібліотеку і самих бібліотекарок. Письмовий екзамен позаду, тепер кандидатів у кафни чекає співбесіда і практична частина іспиту. Хвилювання зростає, емоції вирують, нерви у багатьох здають. Ціна успіху чи провалу надто висока для більшості учасників. Після співбесіди практичний іспит кандидати мають складати групами по троє. Шіо дістались дві настільки різні напарниці, що робота в команді стала ще тим випробуванням… Оуґа - напівкрік, напівхюронка. Це вона на суперобкладинці з котячими вушками у досить відвертому одязі (що є цілком буденним для кріків). Вона весела, життєрадісна, мега позитивна, а ще дуже спостережлива, активна і розумна, повсякчас намагається залагоджувати конфлікти і налаштована на співпрацю. На противагу їй, Натіка Куапан нагла, самовпевнена, недовірлива, постійно набундючена, пихата нахаба. Пані "про всяк випадок" - що більше схоже не на передбачливість, а на одержимість. А далі - екскурсія містом, знайомство з навіженою бабцею (дуже надзвичайною) і сутичка з книжковим духом-утікачем часів Великої війни народів, котрого хтось нацькував на Афцак, щоб посіяти хаос. Лихий синтезований дух на волі - це просто відволікання уваги, недолугий злий жарт чи лиш першим дзвіночок, що на світ чигає нова загроза? Великі чарівники постаріли і відходять від справ. Нових керманичів народів не пов'язує дружба, народжена у боротьбі зі спільним ворогом. Вони не налаштовані підтримувати гармонію і злагоду, кожен діятиме на благо виключно власного народу, що робить усіх їх вразливими до нових небезпек. Іспит був складним, претендентів багато, ще більше непевності в успіху чи провалі. Шіо провів цілий місяць в очікуванні повідомлення з бібліотеки з результатами. Повернувшись в рідне село і побачивши, як завдяки йому там усе змінилось, він мучився у ваганнях: який життєвий шлях обрати, якщо провалив іспит, і наскільки взагалі справжньою була його мрія стати кафною? Аж ось нарешті довгоочікуване повідомлення! Які ще сюрпризи приготувала хлопцю доля? Щоб багато не писати: манґа — топ по всіх параметрах, включно з неймовірним малюнком! Найбільше інтригують розмаїття й прояви магії, як і передвісники великих змін, що чекають світ, та відведена Шіо роль у цьому. А ще, сподобались алюзії на реальні історичні події. Наприклад, колись хюронці масово винищували представників раси хопі начебто через їхню неповноцінність, а ракоти тримали кріків у рабстві, край якому згодом поклала Декларація свободи, що стала одним з найвагоміших первинних текстів. Я вже мовчу про Посланців чорнобиля, що несли попелясту смерть. Це одна з найкращих прочитаних мною манґ ?!

Те, чого мені бракувало у першому томі, я знайшла у другому — знайомство з усією різноманітністю світу, адже Шіо, аби скласти іспит на бібліотекаря, доведеться здолати чималий шлях з рідного селища до Афцаку. Розповідається більше про історію материка, Посланців чорнобилю, боротьбу з ними, подальші війни, формування семи великих племен, їхні особливості, відмінності та звичаї, про великих чарівників, історію заснування бібліотеки тощо. В першому розділі Шіо знайомиться з непосидючою, впертою й емоційно дівчинкою Чаку, засмученою весіллям старшої сестри з хлопцем з іншого племені. Остерігатися невідомого природно, а незнання чужих традицій спантеличує, та варто лиш зробити крок назустріч новому, і навіть дуже різні люди при бажанні можуть порозумітися. Чим ближче до мети, тим тривожніше ставало Шіо. Чи зможе він скласти іспит, чи вартий цього? У другому розділі він зустрічає Міхону, котра теж прагне стати кафною. Дівчина хоче змінитись, поїхати туди, де ніхто її не знає, почати життя з іншого аркуша. Вона розумна, хоча іноді трохи зазнається і переграє, втілюючи образи з книг. Їхня зустріч іде на користь обом, але не крадіям книжкових новинок ?. На наступній зупинці Шіо та Міхона зустрічають ще одного претендента на посаду бібліотекаря — Альфа. Він кмітливий, розумний, прагматичний, навіть трохи цинічний, але добрий. Разом вони натрапляють на дуже особливу тваринку, чий "злий і колючий мов заноза в дупі" хазяїн аж проситься про кілька уроків від трійки наполегливих дітлахів. Далі розповідається більше про підготовку Шіо до іспиту бібліотекарів, і про тих, хто йому у цьому допомагав і підтримував. А тоді нарешті прибуття до Афцаку і мета усієї подорожі - 3-денний письмовий іспит на бібліотекаря. Безкінечні завдання, недосипання, погане харчування, замкнений простір, тягар відповідальності - чималі удари для психіки. То ж чи впорається Шіо та його нові друзі? Перший том мені дуже сподобався, а другий виявився ще кращим! Цікава розповідь, багато динаміки і різноманіття, велика кількість харизматичних персонажів, багато інформації про світ. Особливо сподобались замальовки подорожнього. А ще розділи водночас і пізнавальні, і повчальні. У кожному ключову роль відіграють книги, бібліотеки або книгарні. В дорозі Шіо краще пізнає самого себе, розкриває власний потенціал та неодноразово безкорисливо допомагає іншим. А ще як виявилося, у нього є задатки чарівника! Так зване "дитя миру" виявляється геть не звичайним: "Згодом він відіграє важливу роль під час переломного моменту в історії, однак про це іншим разом. Зараз він просто хлопець, який мріє стати бібліотекарем." Інтригує? Ще б пак!

Чи може бути у світі щось важливіше за книги? Та чи можуть люди ненавидіти когось сильніше, ніж того, хто в чомусь від них відрізняється? Обидва ці питання мають відповідь – «ні». Неосвічені, неввічливі та й просто відверто злі люди знайдуться завжди. Саме їх ненависть через нерозуміння стає причиною багатьох бід та проблем. Певно кожного з нас колись цькували чи просто ображали за власні вподобання, одяг, аксесуари, орієнтацію, зовнішність… за що тільки люди не готові гризтися один з одним. А особливо діти. Помилкою було б вважати, що дитячий соціум чимось кращий за дорослий – навіть навпаки, діти бувають набагато жорстокіші, наче зграя маленьких звірят накидуючись на слабкого, роздираючи його самооцінку на шмаття, аби тільки підвищити свій статус за рахунок іншого. Діти наслідують дорослих, та ще не мають уявлення про те, наскільки важливо вирощувати в собі емпатію, співчуття та бажання допомогти. Бо на цьому і тримається будь-яке адекватне суспільство. Шіо, головний герой цієї серії манґи стикається з нерозумінням, приниженням та ненавистю з самого дитинства. Він відрізняється від інших дітей, маючи загострені вуха та невеликі відмінності в зовнішності. Він вимушений доказувати всім і кожному, що він має право навчатися в школі – це для нього дуже важливо ще й тому, що його старша зведена сестра важко гарує, відмовившись від школи та будь-яких перспектив, аби забезпечити брату освіту та нормальне життя. Покинути навчання чи просто не докладати усіх можливих зусиль для хлопця неможливо, бо таким чином він зрадить сестру та знехтує її вкладом в його майбутнє. Другою особливістю Шіо є надзвичайна любов до книг. Незважаючи на те, що голова сільської бібліотеки не хоче допускати бідняків до книг, хлопець знаходить способи читати, поглинаючи сторінку за сторінкою. Саме на пригодницьких та романтичних історіях він і росте, чесно вірячи, що люди насправді здебільшого добрі, просто до неї треба іноді достукуватися. Власне так і відбувається із розвитком сюжету. Познайомившись з Хранительками бібліотеки, які проїжджали через село, де мешкає Шіо, він справляє на одну з них надзвичайно приємне враження. Вона бачить в ньому жагу до знань, доброту та співчуття і внутрішнє світло – незалежно від того, як до нього ставляться інші, хлопець залишається собою. Давши Шіо надію, Хранительки їдуть, але той, з ще більшою жагою продовжує навчання та починає працювати, аби заробити грошей на поїздку до Великої Бібліотеки. Це прекрасне місце, де збираються всі колись написані книги, сувої, таблички та інше. І за всім цим наглядають Хранительки та Чарівниці бібліотеки. Саме одним з них понад усе бажає стати Шіо. Історія проводить нас через трансформацію багатьох персонажів, які змінюються під впливом головного героя – бо всі люди чутливі до внутрішнього світла та доброти. Саме в цьому нас намагається переконати Ідзумі Міцу, і чесно кажучи, йому це вдається.

Третій том Чарівника бібліотеки залишив в мене найпозитивніші враження? Тут кожна сторінка наповнена неочікуваними поворотами, що тримають у напрузі від початку до кінця. Шіо продовжує склади іспит на кафну. Під час практичної частини хлопець потрапляє в одну команду з Накітою і Оуґо. Команда через певні непорозуміння провалює іспит. Проте коли інші звинувачують у своїй поразці інших, Шіо Оуґа і Натіка усвідомлюють свої помилки і майже не сваряться. Для мене це стало дуже неочікуваним моментом ,адже у команди Шіо були найбільші непорозуміння напочатку. Хоч результатів потрібно чекати цілий місяць, Шіо впевнений – іспит він провалив. Дуже хочеться щоб у хлопчика подібні думки. Адже здебільшого саме вони йому заважають. Також зворушила сцена після іспиту, коли хлопець виконує свою обіцянку. Раджу прочитати цю серію всі поціновувачам манґи, якщо досі цього не зробили? Це захоплююча історія, яка точно не розчарує вас, і ви захочете перечитувати її знову і знову.

«У книгах, що їх читав хлопець, було багато незрозумілого. Приміром, коли герої історій раділи, то чомусь плакали. Хлопчина не міг зрозуміти: чому вони плачуть, якщо раді?…» У цьому томі головний герой Шіо вирушає у довгу й виснажливу подорож. До Афцаку — столиці книжок. Дорога пролягає через багато селищ та міст. І в кожному з хлопчиком трапляється якась неймовірна пригода пов´язана з книгами. Продовження серії просто зачаровує. Багато нових персонажів і повчальних моментів. Дуже сподобалася атмосфера книг і подорожей. Хоча напевно основною темою твору було те, що у Шіо багато сумнівних думок про те чи зможе він досягнути своєї мрії. І це дає нам зрозуміти, що найперше шлях до успіху це ми самі.