"Я навіть можу зрозуміти, чому заборонено приносити в гетто харчі. Шогер хоче, щоби ми голодували. Я розумію, чому не дозволено приносити одяг. Вони хочуть, аби ми здавалися обідранцями й нам було холодно. Але чому Шогер заборонив квіти? Цього я не можу зрозуміти. Квітка. Тендітне стебло, барвистий цвіт і збудливий аромат. Хто може заборонити квіти?" ?Завдяки Овену Міні випрацювалась звичка читати багато й от за вечір прочитала книжку.  ?Іцхокас Мерас – литовський письменник, народився у єврейській сім’ї, батьки були вбиті під час голокосту, а сам він вижив завдяки родині литовських селян, які переховували його від нацистів. Усе життя писав литовською мовою, після війни емігрував у Ізраїль.  ?Нічия триває лише мить – постмодерністський історичний фікшн. У центрі сюжету – шахова партія між Ісааком, євреєм з Вільнюського гетто, та Шогером, нацистським комендантом.  Ісаак не має права програти, адже ставки високі, на кону щось більше ніж його власне життя, але й виграти він також не може.  ?Оповідь не лінійна, опис гри постійно переривається історіями мешканців гетто, які вели підпільну боротьбу з нацистами або просто намагались вижити та зробити правильний вибір.  ?Звісно, це важка історія, таких історій свого часу я прочитала немало.  Книгу все-таки раджу, але з обережністю, трагедій вистачає і в стрічці новин.