Ярина Каторож

Книга сподобалася, хоч і не те, що я очікував. Романтичне фентезі. Він – принц, другий в черзі на трон. Вона – простолюдинка, донька алхіміків. Вона рятує йому життя. Вони закохуються одне в одного, але розуміють це тільки коли починається війна. Тепер щоб бути разом їм потрібно виграти війну. Роментезі – це не мій жанр, але тут присутні елементи епічного фентезі, магія, а таке я люблю. Читається книга легко й швидко. Фінал розчарував – затягнутий і передбачуваний. Найбільше мені сподобалось те, що подібних фентезійних елементів сюжету я ще не зустрічав. Підсумок – це цікава казка для дорослих.

Анонім

Не можу сказати, що це погана збірка — у ній є цікаві ідеї та певна літературна атмосфера. Найбільше мене зачепили два оповідання: «Голос у моїй голові» Наталії Довгопол та «Соловей і його любов» Ярини Каторж — справжні емоційні міні-історії, які залишають слід. Проте загальне враження дещо розмите. Мені бракувало динаміки, глибшої інтриги чи хоч якогось елементу, який би утримував мою увагу. На жаль, з середини збірки в мене почався так званий «нечитун» — не хотілося повертатися до тексту. Як не дивно, найбільше сподобалось не змістове наповнення, а оформлення: дуже гарна палітурка, стильний форзац і зріз сторінок — усе це створює відчуття, ніби тримаєш у руках щось особливе. Цікаво, що авторки спробували створити альтернативні реальності, у яких українські міста оживають у химерний і навіть містичний спосіб. Ідея виглядає доволі амбітною — створити український міф у сучасному художньому виконанні. Хоч не завжди реалізація відповідала задуму, проте такий підхід хочеться підтримати, бо це крок до формування нової урбаністичної магії в українській літературі. Збірка має свого читача, але, на жаль, я ним не стала.

Анонім

Я обожнюю цю книгу, тому раджу її усім. Тут прекрасне все. «То з чого починається ненависть? Вона починається, коли тобі дають вибір, а насправді його немає.» Прекрасне фентезі, найкраще прочитане цього року. Свого часу отримало «Коронацію Слова». Із не менш прекрасним сюжетом. Медина — гарне ім‘я, народилася в родині алхіміків і теж має стати алхіміком. Але одного дня відпочиваючи на березі річки, вона рятує молодшого принца. І заодно ламає собі ногу, тож дівчину забирають у палац, щоб вилікувати. Дівчині примусово пропонують обрати собі будь-яку винагороду. Чому примусово? Бо вона повинна щось обрати. І вона на придумує нічого краще, ніж стати ученицею королівського лікаря. Тепер на неї чекає цікава пригода. Та на її рідну країну сунеться лихо — моряни, дикий народ вирішив завоювати їхнє рідне Загір‘я. І так сталося, що Марк — принц і Медина розділяють на двох жахливе прокляття. Проте на кожного воно діє по-різному. Хто вони тепер вороги, чи остання надія країни на порятунок? Мої враження 💋 Спочатку було весело і цікаво… Цікаво було і потім. Але згодом мене переповнювали інші емоції. Потім, я буквально плакала над книгою і для мене це було відкриттям — вперше за багато часу плакати над фентезі. Ну а як може бути, якщо головна героїня кожні п‘ятдесят сторінок хоче себе прибити? Але вона завжди виживає. Медина молодець, але скільки можна було вирішити розмовою. Цікавий факт, до презентації книги, я нічого про неї не знала і йдучи на презентацію, я навіть не знала про що книга. І купувала її базуючись на враженнях від презентації. Але почала читати того ж вечора і в неділю ввечері дочитала. І ЯК ЦЕ ПРЕКРАСНО. ЦЕ ПРОСТО НАЙКРЩЕ, ЩО Я ЧИТАЛА ЦЬОГО РОКУ. І ЦЕ ФЕНТЕЗІ ЗАСЛУГОВУЄ НА ВАШУ УВАГУ. І пролиті сльози того варті. Єдине, що мені не сподобалося, це те, що продовження не буде. 😭

Анонім