Мені якось складно оцінювати цю книгу, бо по суті це просто збірка еротичних фантазій різних жінок. Читати її доволі дивно: вона не захоплює як художня література і не є інформативною як нонфік, тож я не дуже розумію, як до неї ставитися. З іншого боку, цікаво усвідомлювати, наскільки ми всі різні, і що немає нічого ганебного чи огидного у фантазіях, які нібито виходять за межі "пристойного". У цьому навіть можна відчути певну свободу, дізнатися про фантазії інших, відкрити щось нове для себе. Тож за саму ідею лайк

Я очікувала трішки іншого, але це фактично збірка листів від різних жінок про їх сексуальні бажання. Іноді цікаво зазирнути, а про що ж думають інші))

Джилліан Андерсон виступає тут не як авторка історій, а як кураторка цих інтимних голосів. Формат листів робить книгу фрагментарною: деякі тексти глибокі й сильні, інші — поверхневі або повторювані. Проте вона залишається важливим і провокативним дослідженням сексуальності, свободи та табу, хоча читачам, які шукають сюжетну послідовність, може здаватися розпорошеною.