Гелен Хоанг

Я прочитала «Коефіцієнт поцілунку», і чесно кажучи, це була довга і непроста подорож. Книга мені майже не сподобалася: сюжет здавався передбачуваним, а герої не викликали особливої симпатії. Деякі сцени здавалися штучними, а романтичні моменти надто надуманими Я ледве дочитала до кінця, бо сподівалася на якісь несподівані повороти або глибші емоції, але вони майже не з’явилися Книга залишила після себе відчуття легкого розчарування Моя оцінка: 4/10. Ледве дочитала, сюжет і герої не справили враження, але, можливо, комусь інший стиль сподобається більше.

Анонім

“Випробування нареченої” - це легкий роман, який ідеально підходить для одного вечора. Історія не претендує на глибину, але читається легко й залишає усмішку на обличчі. Герої дуже симпатичні, справжні «зайчики», за яких щиро переживаєш, щоб вони врешті були разом (навіть якщо це було доволі очевидно з самого початку). Книга створює затишну атмосферу, дає відпочинок від важких історій і дарує гарний настрій. Я оцінила її на 7/10 - приємне читання, яке не залишає сильного післясмаку, але точно подарує теплий вечір.

Анонім

Я брала цю книгу для того, щоб відволіктися і почитати щось легке та тепле — і вона ідеально підійшла під цей настрій. 💖 Найбільше мене приємно здивувало, що один із головних героїв має аутизм. Мені здається це дуже важливо, коли такі персонажі з’являються у романтичних книгах, адже вони так само заслуговують на свої історії кохання. Я нечасто читаю подібний жанр, але вперше зустріла саме таку лінію. Ще один плюс для мене — як авторка висвітлила тему сексу. Тут немає банальних стереотипів, є розмова про контрацепцію (і герої про неї не забувають 👍), є увага до того, що жінка теж повинна отримати задоволення, і нарешті — що клітор це не міф 😅 Сподобалась і сюжетна лінія дорослішання головної героїні, яка не змирилась зі своїм місцем в злиднях і вирішила вибороти для себе більше. Втім, у мене є і питання до неї: як можна було залишити власну дитину і поїхати шукати того чоловіка, хто стане добрим батьком? 🤔 Саме за це я зняла бали. І ще один мінус — сама ідея з тим, що по суті мама хлопця «сватає» їх одне одному. Це виглядає трохи застаріло, ніби якийсь метод із XIX століття.

Анонім