Гаська Шиян

«У кожної людини є право не воювати»

Макс пішов за призовом на військову службу, а Марта залишилась вдома. Старанно намагаючись уникати впливу війни на її життя, Марті таки доведеться їхати у військову частину, займатись волонтерською діяльністю, відчувати холод самотності за спиною.

Вона приймає цей вибір хлопця та вважає його гідним і вартим поваги. Але новий статус жінки, яка чекає коханого з війни, огортає сумом. Можливо, Марті здається, що в стосунках уже є троє: він, вона і держава? Максів світ стає іншим, спільні спогади маліють.

У пошуках себе в цих обставинах Марта роздумовує над багатьма побутовими темами. Тут атмосфера міста в державі війни, життя жінок і сімей без батька військового, спостереження за людьми та роботою державних установ.

Книжка написана дуже відверто. Інколи видається, що еротичних сцен забагато. Але така вже Марта, це її спосіб життя.

Авторка видала книжку задовго до повномасштабного вторгнення. І нова хвиля актуальності несе її в руки читачам.

Читаючи, у мене складалось враження, ніби я потрапила в чиюсь голову. Далеко не все, що там відбувається, мені подобається. Проте це все таке справжнє і належить комусь, хто теж має право на своє щастя і не повинен виправдовуватись за свій вибір.

Марта мала б бути надійним тилом, а натомість хвалиться міцним передком.
Не сприйміть за вульгарність, просто в цій книзі дууууже багато уваги приділяється сексу.
Дуже.
Після таких детальних і красномовних описів я довго не могла навіть думати про брі й камамбер.
⠀
Що ж до частих закидів, що «За спиною» не відповідає очікуванням читачів, то саме завдяки цьому я трохи підняла оцінку. Досить уже чекати, що хтось відповідатиме шаблону.
⠀
Куди Марті волонтерство? Вона любить вечірки, смачно їсти, пити, кохатись, словом, отримувати задоволення від життя. І не приховує цього. І не ліпить із себе іншу. Закритись вдома і чекати хлопця з війни – не її варіант.
Я не засуджую.
Хоч читалось важкувато, через оті деталі ⬆️, але більше - через структуру потоку думок.
⠀
Про «За спиною» чула діаметрально протилежні думки.
Це не зовсім «моє» чтиво, але сміливість авторки ламати стереотипи я оцінила.

Завжди важко писати відгуки на книжки, написані кількома авторами, бо загальна стилістика книги дуже неоднорідна - якісь оповідання сподобалися більше, якісь менше. Але всі вони про віру, про різдвяні дива. Якісь із цих оповідань абсолютно магічні, якісь по-дорослому філософські. А частина з них - просто розбиває серце, бо вони про втрати, в тому числі про втрати на війні…

Мені гірко, що війна просочилася в дитячі книги і стала чимось… Звичним, мабуть, не зовсім підходяще слово. Війна стала контекстом життя, а не порядком денним…
Все ж збірка так продумана, що останні оповідання - цілком магічні і позитивні, тому фінальне враження залишається цілком святковим.
Рекомендую для дітей 9-13 років, а також батькам, щоб освіжити в памʼяті ті проблеми, які тривожили нас в цьому віці і згадати, який він непростий, скільки викликів, невпевненості, складнощів викликає.

Коли сніг пахне мандаринками - збірка теплих історій сучасних українських авторів.
Вона тепла, часом пробиває на щемкість та спогади.

Що цікаво, я для себе її асоціюю з літом. Бо саме в цей період її читала. Коли хотілося трохи казки, трохи дива. Треба спробувати і перед різдвяними святами якось прочитати)

Загалом такі збірки чудовий варіант знайомства із сучасними українськими авторами.
На щастя, імен багато і кожен для себе відкриє щось своє, знайде когось свого близького до серця.

А ще ця збірка поїхала із моєю знайомою до Британії, стала своєрідним символом українського Різдва за кордоном.

А ще класно читати тим, хто зараз опановує українську. Тексти нескладні, але з настроєм та емоцією.

За чиєю спиною залишаються ті, чиї близькі йдуть захищати цілу країну?
Що змінюється у свідомості, коли ти розумієш «від тебе нічого не залежить»?
Твої думки і спосіб життя автоматично повинні змінитися чи ти маєш жити, як і до того?
⠀
Роман «За спиною» Гаськи Шиян - це історія про те, як в один момент перевертається світ 27-річної Марти. Її Макс каже, що їде на Схід, на війну. Повістку він отримав і підписав свідомо. Для Марти дико і не зрозуміло, як залишитися у соціумі дівчат, які роками чекають повернення своїх, а часом і не знають чи дочекаються.
Їй десь в глибині душі навіть стає соромно, що вона нормально заробляє, доволі самодостатня і може хотіти антицелюлітний крем. Але має злитися для фону з усіма, щоб не виділятися у своїх можливостях.
⠀
Історія про те, що в кожного свій вибір, у кожного свій шлях. І яким би не був фінал - варто прийняти ВСЕ і ЖИТИ.
⠀
Особисто мене, вразила образність описів Гаськи Шиян. Її неймовірні стилістичні конструкції та поліфонічність понять.
Роман не з легких, але читається на одному диханні і захоплює увагу. І хоч за певні сцени «За спиною» потрапляв у рейтинг номінації «Золотий хрін», та особисто мені хочеться сказати: « А ви ще спробуйте так описати жіноче бажання та силу!».

В мене вже склалась традиція - в грудні читати різдвяні оповідання. В цьому прекрасно допомагає Видавництво Старого Лева, які видають нові збірки.

Збірка цікавих оповідань для підлітків, адже головні герої, в основному, діти. Ці історії досить добрі, хоча не завжди веселі і чарівні. Бо Різдво, як і наше життя, теж може бути різним. І часто ми це розуміємо в дитинстві, а не дорослими.

Частинка дива, час із родиною, віра в казку, миттєве передбачення, спогади про минуле чи навіть просто смаколики. В кожного свято асоціюється з чимось своїм.

Але після прочитання кожного оповідання ставало приємно на душі та теплилася віра у краще майбутнє і, головне, мирне Різдво вже цього року.

Відверто про щемке, табуйоване та заангажоване.

Категорично 18+

Не раджу 🙅‍♀️, якщо не готові до сміливого потоку думок про все: починаючи з тілесного задоволення та жіночої мастурбації, закінчуючи питаннями про війну і життя поруч із нею.

"За спиною" Гаськи Шиян - це не стандартний сюжетний роман. Правильніше назвати його ❕рефлексивним письмом❕, коли усі свідомі і підсвідомі враження та досвід героїні оголюються тут і зараз, на сторінках книги, перед кожним читачем.
Чого приховувати, часом цей досвід дратує і бісить😖, інколи дивує і вражає😮, але ніяк НЕ ЗАЛИШАЄ БАЙДУЖИМ. І головне - він часто толерує й апелює до спільного суспільного щодо:
▪️бюрократії
▪️корупції
▪️Майдану та АТО
▪️гендерних, мовних, шлюбних та інших стереотипів
▪️...

Погодьтесь, потік свідомості на 300+ сторінок з мінімумом діалогів і максимумом складних речень - ще той челендж і для автора, і для читача. Спробуйте-но почитати Керуака і його "В дорозі" або "Улісса" від Джойса і не втомитись вже на другому-третьому десятку сторінок.

А от від "За спиною" таки важко відірватись, бо написано стильно, хльостко, з чітко окресленою позицією щодо актуальних питань українського контексту.

Це однозначно дискомфортне читання. Але дискомфорт такий, від якого і добре, і погано водночас.
Отаке от садо-мазо. Мені сподобалось. Тож і вам раджу ✔️

24 оповідання, від 24 різних письменниць та письменників, 24 погляди на події, які могли розгортатися напередодні Різдва 🎄

Головні герої кожної з історій - діти та підлітки, але з досить дорослими думками, переживаннями, проблемами та висновками. Кожна розповідь по-своєму описує передріздвяний настрій, сімейні традиції, надії, сподівання і дива, яких ми всі так чекаємо, особливо в переддень свята ☃️

Ідеальним, на мою думку, акордом збірки стало оповідання Наталії Ясіновської "Хочу татових вареників". Головна героїня - підлітка вперше буде святкувати Новий Рік не вдома з родиною, а з подружками та однокласницями. Це так по-дорослому, так круто, так прикольно та сучасно, на думку Насті. Але виявилось, що з мамою, з татом та молодшою сестрою грати в настільні ігри, дивитися улюблений фільм та писати плани на рік куди затишніше ніж слухати вихваляння та висміювання однокласниць. А ще, вона точно знає, що батьки завжди прийдуть на допомогу без жодних питань. І це дуже цінно ✨

«Коли сніг пахне мандаринками»
Видавництво Старого Лева
«Якщо замерехтіли вогники-зірочки — значить скоро свята». (Марія Титаренко)
Як відомо, саме на Різдво відбуваються найнеймовірніші події, збуваються найзаповітніші мрії, стаються дива. І навіть той, хто не вірить у силу різдвяної ночі та магію новорічних свят, відчуває, що цими днями коїться щось дивне і непередбачуване. Звичайно, не без халеп та прикрих випадків, але врешті-решт все завершується цукерками, мандаринками, подарунками, посмішками та обіймами.
24 історії про суперсили, свято з бабусею та дідусем, зустріч з водяним драконом, смак снігу та його термін придатності, різдвяний стіл у бліндажі, лист із минулого про ангелів, різдвяного штолень, переїзд, кошенятко від Миколая, першу зірку та вареники, приготовані татом.
«Зима зависає в повітрі крихітними сніжинками» (Оля Русіна). Сніг – то «незлічимий рій білих мух» (Марія Титаренко), бо ж «… ловиш сніжинку на язик — і вона за мить з холодної колючки перетворюється на ніжну теплу краплинку» (Андрій Бачинський)
« Жоден зимовий день не бував схожим на бабусине Різдво» Анна Сидор. «… містечко перемінилось і на ранок скидалося на ошатну різдвяну листівку» (Богдана Матіяш).
«Мрії збуваються, коли на те час» (Слава Світова)
«Чи ви знаєте, що зимові вечори — найближчі родичі Вічності? Чому б інакше вони були б такими довгими?» (Роман Росіцький).
Ці 24 оповідання, мов вервечка непередбачуваних історій — справжня терапія на зимові свята, бо ж що ще, як не читання допомагає поринути у світ див та мрій?
Валентина Турчин

Ця книга створила мені більше Різдвяного настрою, аніж всі глінтвейни і гірлянди-вогники, разом узяті.

Вона про сьогоднішнє, українське Різдво, Різдво воєнних часів. В збірці багато тепла, посмішок, віри в щастя - але є і смуток, і журба, і втрати. Все це настільки органічно переплітається, що в підсумку читаєш справжню Різдвяну книгу.

Ця книга легка і важка водночас. Вона не про очікування свята, не про магію Різдва, не про дитячі казки. Вона про справжні Дива, які можуть трапитись з кожним із нас. Про Дива, які змушують нас плакати і сміятись. Це 24 історії про підлітків, через які серце буде битися частіше, буде сумувати і радіти, буде розбиватись і буде світитись від щастя.
Неймовірно атмосферна, щемлива книга від українських авторів. Її можна "проковтнути" як справжню мандаринку за один день. А можна читати розмірено і довго, смакуючи кожну історію, проживаючи її в думках після прочитання. Адже кожна історія унікальна і не схожа на попередню. Вони як наше життя, в яке Святий Миколай натрусив зовсім трішки магічного пилу.

Рекомендую читати кожного року в зимову пору.

Збірка чудових тепло-холодних зимових оповідань від українських авторів.
Я доволі рідко читаю подібні збірки, але ця книга зачарувала як і своєю обкладинкою, так і коротенькими розповідями про все на світі. В ті невеликі 10-15 сторінок кожен з авторів доніс свою історію, свої мотиви та ідеї.

В цій книзі ви знайдете і про дитячу закоханість, і про зародження почуттів між дорослими людьми. Про складні стосунки між підлітками та батьками, і бабусями з дідусями. Про крихту різдвяного дива, коли давні легенди оживають. Згадки про війну і як важливо нести вогонь любові та турботи рідних на передову до наших хоробрих військових.
Кожна розповідь наповнена новорічною/різдвяною/зимовою атмосферою, тому її круто буде читати на початку грудня, або ж навіть зараз, якщо комусь хочеться подовжити чарівну магію цієї пори.