Гарпер Лі

Зазвичай мені складно писати відгуки на два типи книжок: ті, що сподобалися, і ті, що викликали суперечливі враження. Ось ця мені дуже сподобалася.

Сама побудова історії не дозволяє зациклитись на чомусь одному. Тут дитячі історії дівчинки Джин Луїс та її брата Джема перетікають в зовсім не дитячі. Від їхніх витівок до пожежі і схибленого чолов'яги, який ніби-то живе в сусідньому будинку. Від літніх дитячих пригод до суду над афроамериканцем. Від дівчинки, яка не є леді, бо бігає в штанях, грається з хлопцями і може неабияк всипати на горіхи, до ницості деяких дорослих, страху перед своїми ж бажаннями, незрозумілої агресії і великої хиби суспільства. Ми хочемо справедливости - натомість самі ж її руйнуємо.

Вам можуть сказати, що ця книжка - то про расизм і нечесний суд. Так і є. Але крім того, вона про дитинство і дорослішання, виховання, великі кроки, що здаються мізерними, про людей, яких ми знаємо і не знаємо водночас. Про мовчання і очікування, що хтось скаже замість тебе.

"Іди вартового постав" Гарпер Лі вже, певно, обросло легендами. Кажуть, що це була найперша чернетка "Вбити пересмішника", але редактор переконав авторку опублікувати книжку про дитинство головної героїні. А ще, її, нібито, знайшли в банківській комірці аж в 2000-х. Як би там не було, але книжка гарна. Вона програє "Вбити пересмішника", але достойна.

У "Йди, вартового постав" Джин Луїс постає перед нами дорослою. Їй двадцять шість, вона живе у Нью Йорку, все така ж вільнодумна, але з ще більшим максималізмом. Він наче й правильний, але ще не до пуття сформований, бо її переконання базуються на дитячих враженнях, ідеалі батька.

Повернення додому її вибиває з колії, бо хтось змінився, хтось лишився таким же, а хтось регресує. Деколи її думки та дії дратували - було 50/50. Від дійсно правильних речей до дитячої поведінки, типу я не буду розбиратися, бо ви всі дурні, а я найрозумніша. Хоча в кінці книжки її дядечко врешті відкриває їй очі.

В цілому, ця книжка торкається тих самих тем, що й "Вбити пересмішника":

🔺Расизм.
🔺Батьки-діти.
🔺 Дорослішання.
🔺Сімейні цінності.
🔺Суд/справедливість.

Шкода щодо деяких персонажів, які так прикипіли до серця 💔. Натомість, з'являються нові, а дехто зі старих розкривається глибше, або взагалі по-новому.

Кому подобається "Вбити пересмішника", прочитайте цю хоча б з цікавості. Все ж, це єдина історія.