Це чудове перевидання від видавництва «Ще одну сторінку». Я думаю до нього, багато хто, як і я, нічого не знали про цей твір. Так шкода. Ця книга потрапила до моїх бажанок після схвальних відгуків, суті яких, я, на жаль, вже не згадаю. Після прочитання анотації, я очікувала розповіді побудованої на українській історії, традиціях, фольклорі. Але аж ніяк не про опирів-патріотів, що намагаються досягти піднесення свого краю керуючись християнськими цінностями. Ще додамо магічного реалізму, містичних і загадкових подій, та історичне тло. Як вам така мандрівка? Книгу я прочитала з цікавістю, постійно хотілося дізнатися що ж далі. На мою думку, авторка прекрасно опрацювала не лише історичний матеріал доби, про яку йдеться, а й персоналії. Реальні історичні постаті та події (окрему неймовірну втіху становило їх розпізнавання) так правдоподібно переплетені з вигаданими, що я подекуди бралася «гуглити» тих останніх. Раджу для незвичного читання.

Подорож у світ української містики та народних повір’їв. Казкові мотиви переплітаються з реальністю, оживають давні легенди та магія, яка захована між рядками. Книга захоплює атмосферою темної української ночі, де нечисть ховається в тінях, а історії оживають у кожному оповіданні. Це добірка короткої прози класиків ХІХ–ХХ століть, що залишає після себе відчуття чарівності та загадковості українського фольклору

🎄Передріздвяна пора особлива: з ароматом вудженини, сушених підберезників, пампухів із рожевим конфітюром, чорносливу під хмаринками збитої з цукровою пудрою сметани. І все це не можна чіпати, бо ж "то на свята"😊 ✨️У каміні палахкотять вишневі дрова й хочеться розгорнути якусь особливу книгу, сповнену віри в дива. Аби читаючи всістися у фіакр з велюровою оббивкою в морозяні квіти й мчати у Вифлеєм. Туди, куди поспішають три царі з історії Галини Пагутяк "Таємниця трьох царів"↩️ ✒️ "Хто не знає історії, як Три королі, побачивши зірку, що її ми називаємо тепер Різдвяною, вирушили до маленького тоді Вифлеєму привітати народження Ісуса і принесли йому дари? Мельхіор – золото, Балтазар – ладан, а Каспар – миро"🌠 Мандрівка Трьох королів непроста: одначе, вони опиняються у пастці, схожій на печеру без виходу. Сповнені глибокої мудрості їх роздуми як вибратися звідтіля: 💬 "– Може, не треба чарів? – застеріг Каспар. – Бігме, я чесно вимовив заклинання! – Вірю, – запевнив Мельхіор. – То не наша провина. Доки тривають ПЕРЕМІНИ, закликання не діють. – А як щодо законів фізики? – поцікавився Балтазар. – Я маю в кишені кресало і свічку. З ладаном, звісно. Принаймі варто спробувати, чи є з цієї – не знаю навіть, як назвати, хай буде печера – якийсь вихід. – Нам у школі казали, – мовив Каспар, – що на всяку дію є протидія. – Мудро, – визнав Мельхіор. – Темряву може здолати світло. І навпаки"🕯 🧭Вони – мудреці з великим багажем знань і гордою поставою. Але йдучи у Вифлеєм забувають про свої корони з кобальтовими самоцвітами, діамантами-солітерами й золотими вкрапленнями✨️ 💬Забувають про титули й звання, а об'єднуються радістю від побаченого. Вони є взірцем того, що Господній Син прийшов до нас як маленьке немовля, вкрите периною з духмяної соломи. Щоб його зустріти гідно достатньо віднайти у своєму серці дитинну щирість й віру 👼🏻Наступна історія із цієї блакитно-різдвяної "Кого привів янгол" про те як важливо, аби на Різдво ніхто не зостався сам, на вулиці. Для цього часом достатньо виявити милосердя✨️ 🎨Окремої уваги в цій книзі заслуговують ілюстрації Наталки Сайко. Детально промальовані Три королі, золотистий дідух, Летючий корабель зі срібними щоглами🌠

Це захопливе занурення в атмосферу загадковості та народних вірувань, де межа між казкою й реальністю майже непомітна. Книга майстерно поєднує класичні тексти ХІХ–ХХ століть, у яких оживають відьми, чорти, примари й давні перекази, що досі зберігають свою силу. Добірка створює відчуття темної, але чарівної української ночі, наповненої голосами предків і магією, що прихована в кожній історії.

Нічого не зрозуміло, але дуже цікаво

Впродовж останнього місяця, не знаючи змісту книги, чомусь обираю саме казки🤗 Що можна сказати по прочитанню цього разу?... Містично, тепло, затишно😊 А яка у Галини Василівни мова тексту😍 Це ж просто очей не відірвати💖 "...Козак чув, як прийшов ватаг, зашарудів сіном й пробудив його, СІНО, від сну, і запахло ВОНО свіжим зіллям, щойно зірваним. Мабуть, сіну теж сняться сни..." Яка краса🤩🤩🤩 Хочеться додати ще про сам вигляд книжки. Обкладинка дуже приємна на дотик і своїм оформленням одразу занурює в чарівний магічний світ. На якийсь момент зависла, розглядаючи її. Пригадався мені "Сніжний Ізюм", бо в "Се твоя Доля" кожна деталь, що намальована на обкладинці, також пов’язана з сюжетом😉 Тож! Збірка містить два твори. 1. Оповідання в стилі магічного реалізму "Кривенька Качечка" про буття козаків в часи, коли вони боронили свою землю одночасно від турків, московитів і поляків, про силу характерників, долю козаків-розвідників. Якими були їх мрії, бажання, кохання, чим рятувалися від втоми... Дуже мені перегукувалися деякі моменти читання з теперішніми часами. "...Не дурний Старий, але слизький, як вужака, бо не раз бовкне щось таке про козаків, чи про старшину, чи навіть про Бога, за що можна й голову стяти і ніхто не осудить, але завше так оберне, що й не причепишся. І стає зрозуміло - стільки горя война принесла, що й найблагіший чоловік не при собі..." "...І невже він так як вони буде засинати при першій же нагоді, замість того, щоб любуватися на світ Божий, коли настає час спочинку? І річ тут не в тілі - тіло може стерпіти й не таке, козаки звикли жити в постійному русі... Але дедалі частіше занурювалися у напівсонну дрімоту, шукали у ній порятунок від невидимої згуби, поступово переміщуючись у інший світ видінь, марень. І в кожного було що забути. Уві сні вони ставали самими собою..." 2. Повість "Лебедин" - це поєднання мітів і фантастики, магії і реальних вчинків. Вона розкриває читачеві важливість пам’яті свого роду, його коріння, любові до рідної землі, як ціною за зраду може стати страх покарання довжиною у все життя. "...У нас кажуть: як змалку, так до останку. Не знаю, я б зостався коло матері, хоч вона й зреклася б мене. Бо мати - се не лише жінка, що тебе народила, а й хата, родина, земля..." Галина Пагутяк - це ще одна авторка, твори якої цензурила і різала радянщина. Дякую авторці, що зберегла свої чарівні книжки до наших часів🫂💗 Чергова література, яку б хотілося бачити в руках українських дітей і вдома, і в школах.

Книга велика за обсягом, оформлення додає естетичної ваги й візуального задоволення. В антології як уже досвідчені автори, так і молодші. Тут зустрічаються теми пам’яті, ідентичності, соціальних трансформацій, інтимного життя, територій, внутрішнього світу. Є тексти, що мають експериментальну форму або глибоко символічний, поетичний стиль, а є такі, що йдуть прямими шляхами — це дає напруження, дає простір для порівнянь. Читаючи збірку, маєш відчуття, ніби переливаєшся крізь часові шари: бачиш, як змінюється Україна — і не тільки історично, політично, географічно, але внутрішньо — в стилі, у темах, у способах говорити.

Оповідь розповідає про часи, коли речі оживали, а тварини мали магічні сили і розмовляли - Київська Русь з князями, воєводами, боярами, золотарями й простим людом. Як можна стати воєводою, а ще ліпше князем - Ви дізаєтеся з цієї книги. Про мудру рибку, що говорить, про ворона й його володаря, про загадкові події й багато іншого. Скандінавська міфологія й давньослав'янські вірування переплелися у долі сироти Блажея. Чудові ілюстрації та легка для читання українська мова будуть цікавими для дітей та підлітків. Гарна дитяча історична фентезі)