Чудова автобіографічна новела, сповненна різноманітними спогадами про світське та духовне життя тодішніх мешканців Кельна, очима дорослої сформованої людини (котра спирається На свої дитячі/юнацькі спогади). Чому варто прочитати: 1) Легко написано 2) Чудове знайомство з автором 3) Розуміння життя та його переосмислення в державі, котра з мілітарних імперських рейок із маленькою перервою перескочила на націоналістичні імперські

Роман про післявоєнну порожнечу. Через погляд двох одинадцятирічних хлопців автор показує Німеччину, в якій війна забрала не лише батьків, а й моральні орієнтири. Книга вражає стриманістю й точністю: без пафосу, але з глибоким відчуттям провини, втрати й внутрішньої руїни суспільства.

Роман про руйнівну силу маніпуляцій та безвідповідальність медіа. Генріх Бьолль показує, як наклеп і суспільний осуд можуть зламати долю людини швидше за будь-який злочин. Книга читається як напружений детектив і водночас як болюче застереження про ціну правди, гідності й приватності.

Проникливий і стриманий роман, що відкриває повоєнну Німеччину крізь призму дитячої вразливості та моральної сплутаності світу дорослих. Автор передає атмосферу внутрішньої руїни, де минуле ще не відпускає, а майбутнє лякає невизначеністю.

Одним з моїх улюблених німецьких письменників є Гайнріх Бьолль та його твір «Дім без господаря». Події роману розгортаються у післявоєнній Німеччині: дві родини і багатша, і бідніша втратили годувальників у Другу світову війну, обидві матері намагаються вижити у повоєнних обставинах і водночас відчувають розпач і тотальне зубожіння від втрати чоловіків. Автор описує і порівнює життя двох родин від третьої особи, ніби спостерігає у шпарину. Проте для мене це оповідь власне про дружбу двох хлопців Генріха та Мартіна. Я б додала, що крім теми гуманізму, у цьому творі досить глибоко розкривається тема «виховання почуттів», дорослішання. Тому ця книга особливо актуальна зараз, коли багато українських родин втратили чоловіків, батьків, братів, коханих... Роман досить щемкий, чуттєвий і пронизливий. Тож раджу прочитати його саме зараз! Бо власне всі події твору подані крізь очі двух хлопців (крізь їхнє сприйняття дійсності), які вчаться виживати, вчаться дружити, вчаться розуміти і вибачати... До такої побудови тексту Г. Бьолль вдається не вперше. У 1963 р. у нього виходить роман «Очима клоуна» про один день з життя клоуна Ганса Шніра, який був перекладений українською у 1965 р. Тож невеличке прохання до видавництва перевидати і цей роман (як на мене, – найкращій у творчості Г. Бьолля!!!?). Окремо дякую видавництву Ще одну сторінку за відродження і переклад української та світової класики!❤️

Щира й іронічна сповідь юного Бьолля, який дорослішає серед руїн Ваймарської Німеччини. Книга сповнена теплих спогадів, гіркої ясності та впертої гідності людини, що вчиться залишатися собою в часи, коли світ втрачає розум.

Автобіографія, де автор описує своє юнацьке життя в міжвоєнній Німеччині періоду становлення диктатури. Легка, безтурботна і навіть місцями оптимістична манера розповіді про жахливі часи. Дуже цікаво було дізнатися про цей період від очевидця

Трохи більше 100 сторінок, але яка сила письменника, ні одного діалогу, але це тільки плюс, всю книгу можна розібрати на цитати, читати її можна місяцями. Нобеля аби кому не дають. Цитата яка сподобалася на зараз: "Я рішуче налаштувався вчитися не для смерті, яку багатьом — якщо не всім — німецьким абітурієнтам проголошували найвищою метою життя".