Є легке відчуття, наче з нас поржали))
Весілля служниці. 5/10
Ця частина ні до чого, тут не було нічого важливого, цікавого і вартісного, щоб писати цю частину і заповнити цей пробіл.
Подарунок. 10/10
Ай, крута історія, я б її прочитала у повному форматі, мені не вистачило)
Таємна брехня чоловіка вдови. 3/10
Нууу, це не мій стиль і точно не стиль Фріди. Саме на цій частині я прям відчула, як вона сміється з читачів. Читається легко, але історія ніяка
Анонім
«Весілля служниці» Фріди Мак-Фадден - це збірка з чотирьох новел, які, попри спільну обкладинку, майже не мають між собою звʼязку.
Перша новела - що стосується Міллі - тієї самої служниці, знайомої читачам із попередніх книг, - розповідає про її весілля. Тобто, фактично, це міні книга 2,5.
Друга новела вийшла цікавішою - є напруга, є інтрига і тебе тримає до останнього рядку.
А от у третій історії Мак-Фадден, як то кажуть, відігралась на повну. По-перше, вона навіть згадала саму себе у власному творі (бо ж якщо сама себе не похвалиш - ніхто не похвалить).
По-друге, сюжетні повороти нагадували фільм жахів - драми, ревнощі, інтриги й гіперемоції.
А четверта новела - це уривок (діалог) з її книги «Бойфренд».
Анонім
Ой, це було дуже цікаво! Я просто-таки ковтнула цю книжку, відірватися було важко. Але підвела друга половина :( Десь на середині я здогадалася, в чому справа. Дуже якісний трилер, але підозрюю тут те саме, що й у Райлі Сейґера — одна схема на всі книжки = успіх.
Анонім
Котолог
