Фріда Мак-Фадден

Захоплива книжка, яку я прочитала за вечір. З трьох частин, ця в моєму рейтингу посіла третє місце. Вона була не такою динамічною та непередбачуваною, як перші дві, але все ж заслуговує на гарну оцінку.

Один із найкращих детективів, які я читала, і точно сильніший за Служницю. Отже, маємо психотерапевтку, яка зникла зі свого будинку. І маємо пару, яка випадково в тому будинку опинилася через деякий час опісля. І кімнату, повну записів сесій психотерапевтки. І щось схоже на привидів? Не хочу спойлерити, але в кінці я буквально кричала ТА НУУУУУ, бо настільки все було неочікувано. 10/10 однозначно

Гарний, напружений трилер з неочікуваною кінцівкою — читається на одному диханні!

"Ніколи не бреши...бо двоє можуть вберегти таємницю, тільки якщо один з них мертвий"
Саме таку б анотацію варто було б надрукувати на палітурці книги.
Признаюсь чесно, що іншу книгу пані Мак-Фадден я не читала і ця стала моїм ВАУ і заохотила до прочитання Служниці.
Але все з початку.
Отже, що ми маємо — заметіль, пару молодять, дім на відшибі Нью-Йорка, де колись мешкала відома психологиня, яка пропала безвісти три роки тому. Ніби і класно-клішовано, та не спішіть з висновками.
Чим більше занурювалась в книгу, тим більше мене дивував перебіг і подій і самі герої. В нас тут і певні пацієнти психологині — то нарцис з манією, то виживша жертва маніяка з ПТСР, то бабуля з параноєю. Здавалося — що ж тут такого? Пацієнти як пацієнти, але і сама психологиня не така свята як може видаватися попри елегантні костюми, манери та внутрішні кордони.
До вас питання — як би ви схарактеризували людину, яка через "віджате" паркомісце проколола 4! шини авто, що зайнято це паркомісце? Соціопатка? Психопатка? А якщо я дам вам уточнення, що ця людина діагностує брехну покраще за поліграф?
Стосовно розв'язки — в одному я була права, в іншому — просто ТАКОГО не могла передбачити. Всі так вміло сплетені в одну кучу не лише сюжетом, але і травмами, що дві мої ночі були цілком присвячені цій книзі.
Однозначно — рекомендую.

Прочитана вона була дуже швидко, саме такі сюжети я обожнюю, щоб від початку до кінця на одному диханні.
Все ж, трилери — то моя тематика.
Улюблена 😻.

А більше за все, я обожнюю моменти, коли мене ошукують з пошуком вбивці і все виявляється не таким, як мені здавалось.

І саме з цією книжкою я майже до останнього сиділа з думкою, типу «ха, от буду писати відгук, скажу, що книжка класна, але я одразу відгадала головного винного, що там такого, тю».

І наскільки ж сильним було моє враження, коли мене взули, та ще й декілька разів!
(Це єдині ситуації, в яких мені подобається, коли мене взувають)).

«Служниця» — це психологічний трилер від Фріди Мак-Фадден, який захоплює читача з перших сторінок. Міллі Келловей, молода жінка з темним минулим, отримує роботу служниці в родині Вінчестерів. Спочатку це здається шансом на краще життя, але незабаром Міллі виявляє, що її роботодавці приховують жахливі таємниці. Напружений сюжет, несподівані повороти та глибокий психологічний портрет персонажів роблять цю книгу справжнім бестселером.
Читачі до останнього моменту не здогадуються хто ж насправді поганець, адже не все так однозначно. Надзвичайно захоплива історія, яку я прочитала за один день і всім раджу.
«Служниця» — це інтелектуальний трилер, який залишає глибокий слід у пам’яті читача, через максимально реалістичні описи ментальної нестабільності персонажів.

Багато чула хорошо про цю книгу, тож вирішила спробувати почитати. Книга з перших сторінок зацікавлює і не відпускає до кінця. Через те що розповідь ведеться від першого лиця читати легко. Книга не навантажена великою кількістю описів, а події розвиваються швидко.

Сюжет мені дуже сподобався, я обожнюю історії де спершу ти бачиш одну сторону історії, а потім тобі показують її зовсім по іншому і ти себе в ефекту вау. До того ж сама історія дуже цікава і не дає заскучати. Тобі до кінця хочеться взнати «та що ж коється у цьому будинку?!»

Міллі як головна героїня мені дуже сподобалась. Дуже приємна і мила дівчина, яка хоче бути чесна не лише з собою, але й з іншими. Цікаво спостерігати за перебігом її думок. Відчуваєш що вона жива.

Про інших не буду нічого говорити, бо це вже спойлер, проте герої тут дуже цікаві. Я до кінця не могла здогадатися чим все скінчиться. Поки не знаю чи читатиму інші книги з цієї серії. Але дуже рада що познайомилась з цією.

Моя оцінка: 9/10

Набагато краще, ніж «Секрет служниці», але явно не стояло на полиці поруч зі «Служницею». Тут читач стикається з дещо зрадженими очікуваннями, оскільки трилер крутиться не навколо служниці, а навколо дивних або неоднозначних подій у внутрішньому житті родині Міллі.

Наскільки ти можеш довіряти чоловікові, який – кохання всього твого життя і знає про тебе все найгірше, а ти про нього, як виявилося, ні?

Що робити, якщо власні недобрі риси, які завели тебе в глухий кут, нині проступають у твоїй дитині?

З огляду на розтин внутрішньосімейних стосунків книжка геть не погана, але трилер починається зі 170-ї сторінки, і це дуже задовгий розгон. Розв’язка притягнута за вуха і явно натякає на четверту книжку. Мене це не тішить.

Фріда завжди буде тією авторкою динамічних трилерів, які можна прочитати за один вечір та офігіти від купи поворотів сюжету вкінці😅

Отже, новоспечене подружжя їде на оглядини будинку, але через заметіль застрягає там на невизначений період часу. Виявляється, що цей будинок колись належав відомій психіатрині, яка пропала за загадкових обставин. Та поки пара перебуває у цьому домі, вони виявляють кілька цікавих речей, і, здається, тут є ще хтось, окрім них🤔

Я вже мала досвід читання Фріди, тому бачила, де вона намагається повести нас хибним слідом, але кінцівка в будь-якому разі була неочікуваною, і змогла мене здивувати. Я прочитала цю книгу за один раз, дуже швидко, вона затягує і забезпечує швидке задоволення. Якщо вам не хочеться довго читати, щоб отримати вау ефект від кінцівки, то треба брати "Ніколи не бреши". Останні два абзаци прямо смачні😅

Після прочитання хочеться взяти книжку з самого початку, щоб побачити, як авторці вдалося так обкрутити читачів навколо пальця. В мене було відчуття, що десь вона трохи прибрехала, десь натулила, якихось речень, що не вписуються в її розв'язку. Але якщо подумати, повернутися до тих моментів, то виявляється, що все на місці. Просто вона дуже гарно мною проманіпулювала)

Але, не без мінусів. Після читання трилерів Тесс Ґеррітсен, мені у цій книзі оповідь здалася трохи дитячою, і наївною. Мені не вистачило детальності, достовірності та правдоподібності деяких моментів. Якщо брати цю книгу, не очікуючи такого, то все ок. Класна, динамічна історія на один вечір.

А ще у цій книзі побіжно згадується експеримент Стенлі Мілґрема. Якщо ви ніколи про нього не чули, то рекомендую вам подивитися документалку від Ілларіона Павлюка під назвою "Зомбі-2. Промивка мізків" (Є ще перша частина з іншим експериментом, але вона була знята ще російською мовою, тому дивіться на свій страх і ризик, якщо зможете. Але перша частина також класна). У цій документалці Ілларіон відтворює експеримент Стенлі Мілґрема, і результати справді вражають.

Рада, що ця згадка в книзі нагадала мені про нього, і я можу поділитися цим з вами, бо експеримент дійсно класний, змушує задуматися про багато речей та проаналізувати себе й свою поведінку. І якщо знати про такі речі, й як вони працюють, то шанси потрапити в їхню пастку значно зменшуються.

“Ніколи не бреши” — це психологічний трилер, який тримає в напрузі від першої до останньої сторінки. Історія розгортається навколо молодят Тріші та Ейтана, які під час пошуків ідеального будинку натрапляють на віддалений маєток, що колись належав відомій психіатрині докторці Адріані Гейл, яка зникла за загадкових обставин три роки тому. Через негоду пара змушена залишитися в будинку, де вони починають знаходити приховані кімнати та таємничі аудіозаписи сеансів докторки Гейл.

Слухаючи ці записи, Тріша поступово розкриває шокуючі деталі про пацієнтів Адріани, а також про саму лікарку. Напруга зростає з кожною сторінкою, і читач разом із головною героїнею намагається скласти пазл із численних загадок. Атмосфера ізольованого будинку під час снігової бурі додає історії особливого шарму та відчуття клаустрофобії.

Фінал книги абсолютно непередбачуваний і змушує переглянути все, що здавалося зрозумілим раніше. МакФадден майстерно грає з очікуваннями читача, створюючи складний та багатошаровий сюжет.

Рекомендація: Якщо ви шанувальник психологічних трилерів із глибоким зануренням у психіку персонажів та неочікуваними сюжетними поворотами, “Ніколи не бреши” стане для вас справжнім відкриттям.

Це була просто книжкова одержимість😈

Я реально читала її всюди — в транспорті, в черзі, в магазині, на манікюрі… Буквально не випускала з рук, поки не дійшла до фіналу.

З перших же сторінок опиняємося в моторошному маєтку разом із молодятами Трісією та Ейтаном. Тріс випадково знаходить аудіозаписи зниклої психіатрині. Спочатку цікавість, потім тривога, а потім – ЩО ВЗАГАЛІ ВІДБУВАЄТЬСЯ?🍒

Сюжет динамічний, затягує по максимуму. Я складала свої теорії, думала, що вже все зрозуміла, а потім… БАЦ, і знову сюрприз. Вгадала я десь на 30%, не більше. Фінал — просто вибух мозку😱

Ця книга читається дуже швидко, бо відірватися просто нереально. Якщо любите психологічні трилери з таємницями, несподіваними поворотами і атмосферою напруги – терміново читайте.

Рекомендую на всі 100%🔥

Дуже хороший трилер, не затягнутий, кінцівка неочікувана, прочитала за один вечір
З трьох частин сама напевно цікавіша, але дві наступні прочитала задоволення