Фріда Мак-Фадден

Книга не та якою вона здається з перших 100 сторінок. Люди не ті, якими здаються вже під кінець книги
Перший розділ іде від гг Міллі і для мене він був дуже ванільний. Все складалося чарівно (окрім вихідок Ніни), але я вже почала думати, що це історія більше про щасливе життя попелюшки. Але поставали 🚩 стосовно умов життя (так все виглядає мутно, але чому вона не розслідує ?! питала я себе — замок, вікно, подряпини на дверях…. чому, чому, чому), також я хотіла більше її історії в першій частині…а потім я побачила чому. Це фішка книжки, важлива складова
Другий розділ був просто, як ковток свіжого повітря. Все ставало адекватним, і знімало маски з зла. Історія Ніни і її план це Вишеньки на торті. Це все було настільки для мене геніально, що я віддала їй титул «королеви виживання»
Третій розділ був щасливим. Так, не дивлячись на все. Він багато розкрив: - минулі стосунки Енді з жінками, свідків, серце та наміри цих жінок, та головну концепцію «від кого такий Енді». Я звісно думала на маму, але кінцева сповідь, якщо так можна сказати, мене добила
Ця книга крута. Вона замилює очі і робить з тебе божевільного. Читаю продовження !

🔖 «У цьому домі лише одне правило. Тримайтесь якомога далі від зачинених дверей»

🌱🌱🌱
Читається легко, історія цікава, напружена, але дуже схоже на першу частину, хоч фінал і інший… 😳😏

📝Міллі Келловей знову шукає роботу… вона знову страждає через минулі моменти свого життя…
Знову багатії, новий дім 🏠 Гарріків, таємниці за зачиненими дверима 🔑🚪
Міллі не може стояти осторонь, особливо коли потрібно захистити жінок…
❓Чому господиня будинку така таємнича? І чим обернеться допомога тому, кому потрібно допомогти і чи потрібно це робити?

📑 «Якщо і є якась людина, якій я б могла довірити все на світі, то це він»
📑 «… або він, або я. І це зовсім кепсько. Саме в таких випадках робиш хибний вибір»
📑 «Він так сильно намагається врятувати мене від мене»

Мій 💯 рекомендасьйон 👌

«Вона бачить усе навіть крізь зачинені двері»

Отже, скажу чесно — я не очікувала аж такого неперевершеного трилеру, тим паче, що осіб фігурує не так і багато...але дуже захопливо, просто з перших сторінок затягує 👏🤓
📝Міллі Келловей зробила в минулому помилку, тільки-но вийшла з буцегарні, ретельно береже цю таємницю і їй випадає шанс змінити своє життя на краще...та ще й в такому розкішному маєтку з господарями Ніною та Ендрю Вінчестерами🏘️
❓Що її чекає далі? Які таємниці ховаються в цьому шикарному будинку? Чи господарі є тими, ким себе видають? І чи можливо зберегти таємниці?
Фінал дуже сподобався...але, як на мене, залишився трохи якимось відкритим і незавершеним... 😶🤔
Дуже сподобалося, що розділи поділені і можна зануритися в життя як Міллі, так і Ніни 👌👏
Дуже рекомендую 🤓✨

ще один психологічний трилер від Фріди, який занурює читача у світ шкільних таємниць, шкільного булінгу, родину вчителів, маніпуляцій, моральних дилем,небезпечних таємниць й педофілію. 🫣

дещо було передбачувано і в якійсь мірі клішовано.
поведінка персонажів була не завжди логічною і трошки бісячою.

але загалом все в стилі авторки, простий і динамічний стиль з короткими розділами, що легко читається. (за пів дня осилила)👌
8/10⭐️

Новий трилер Фріди Мак-Фадден done ✔️!

Це було незвично, можливо, в якійсь мірі клішовано, але як завжди легко і цікаво.
Книжки авторки завжди читаються на одному диханні, навіть якщо вони не містять сильної напруги, але ж як вони затягують!
Для мене це завжди (зі смакуванням) книжки на один день, і ті, які я точно знаю витягнуть мене з будь-яких нечитунів.

І, коли я вже закінчувала читати, думаючи, що це як завжди було прикольно і легко, як Мак-Фадден не була б собою, якби в кінці не вразила своїм фіналом!
Обожнюю.

Обожнюю книги Фрідочки, хочу всі їх до себе в колекцію, тому купляю, навіть не читаючи анотацію.

Насправді, я очікувала будь-чого, але не цього😂 Не буду спойлерити, але читати було прям мерзко, краще б тут була розчленьонка, ніж те, що тут було.

Сюжет трішки передбачуваний здається спочатку, в кінці, звісно ж, розкривається більше таємниць, це стиль в авторки такий, через це я її і обожнюю.

Тут в нас головна героїня-вчителька, яка живе в щасливому шлюбі, з гарним чоловіком, але в кожного є свої «скелети». І дівчинка-школярка, яку не люблять в школі через її минуле. Читати було нереально цікаво, хотілося швидше дізнатися, що ж буде далі. Тому проковтнула її за ранок.

Не дивлячись на те, що все я розгадала і знала що і як буде, я залишилась задоволеною максимально.

Черговий трилер від Фріди, як завше безглуздий легкий page-turner на один вечір.
Цього разу про родину вчителів, шкільний булінг, небезпечні таємниці й педофілію.
Героїня тут дуже полюбляє взуття на підборах (який застарілий стереотип, пхах), Квентін би зацінив цю фіксацію.
А ще Фріда чутка списала у Кейт Елізабет Расселл, але «не один-в-один», а дуже спрощено й набагато примітивніше. Ну, в своєму стилі.
Хоча поки що з усіх її романів цей мені сподобався найбільше.

Фріда Мак-Фаден — справжня майстриня психологічного трилеру. І «Ніколи не бреши» — це ще одне її влучне потрапляння у десятку. Це не просто гра в “хто винен?” — це повільне, ледь чутне наростання загрози, яке огортає тебе, мов туман, поки не усвідомиш: ти не довіряєш жодному героєві. Навіть собі.

Сюжет зав'язується просто, майже невинно: Тріш і її наречений Ітан їдуть оглянути будинок у сільській місцевості. Велика стара вілла, відрізана сніговою бурею від цивілізації. Але це не просто покинута будівля. Це колишній дім Андріани Гейл — відомої фахівчині психіатрії, яка зникла за загадкових обставин. У сніжній пастці Тріш знаходить кімнату з магнітофоном та записами терапевтичних сеансів самої Андріани. І з цього моменту нитка тріщин починає розходитися стіною…

І тут починається найцікавіше.

Роман має надзвичайно динамічну побудову: лінія Тріш у теперішньому, паралельно — уривки з минулого. І чим далі, тим важче відрізнити, хто кому бреше, хто зникає з гри — і хто, можливо, вже ніколи не залишав цю гру. МакФаден бездоганно керує напругою: кожен розділ закінчується так, що ти просто мусиш перегорнути далі. А фінал — той самий “твіст”, заради якого люди читають трилери. Несподівано. Холодно. Ідеально.

Герої не викликають миттєвої симпатії — і це прекрасно. Вони неоднозначні, з секретами, шрамами, маленькими зрадами і великими страхами. Тріш — сильна, але вразлива. Ітан — турботливий, але щось у ньому не те. І коли минуле починає повертатися у найгіршому сенсі цього слова, читач уже не шукає винного — він боїться дізнатися, наскільки темною може бути правда.

Окремо варто відзначити атмосферу. Це не просто “будинок у снігу”. Це замкнене, клаустрофобне середовище, що перетворюється на психічний лабіринт. Відлуння голосів із записів, моторошні деталі, замкнені двері, емоційна ізоляція — усе це створює ефект повного занурення в тривожний простір.

Чому варто прочитати:

якщо любиш несподівані повороти, які справді вражають;

якщо подобаються історії з «ненадійним оповідачем»;

якщо хочеш розгадати таємницю до того, як авторка переверне все з ніг на голову.

«Ніколи не бреши» — це трилер, який читається на одному подиху. Це — ідеальний сніговий кошмар, у якому хочеться загубитись.

«Служниця» — це той тип книги, який захоплює буквально з першої сторінки. І хоча сюжет здається знайомим — дівчина з непростим минулим потрапляє працювати до дивної заможної родини — Фріда МакФаден зуміла зробити з цього щось справді унікальне.

У центрі історії — Міллі, яка погоджується на роботу покоївки в елітному будинку родини Вінчестерів. Вона шукає новий старт, нове життя, і здається, що ця робота може стати шансом. Але дуже швидко стає зрозуміло: у цьому будинку щось не так. Чоловік ідеальний, дружина — емоційно нестабільна, донька — дивна і занадто доросла для свого віку. І головне — сама Міллі починає втрачати ґрунт під ногами.

Особливість книги — у наростаючому напруженні. Авторка майстерно викручує сюжет, змушуючи читача весь час сумніватися у власних висновках. Персонажі змінюються на очах: ті, хто здавався слабким, виявляються сильними, а ті, хто здавався милим, — жорстокими. І саме ця мінливість характерів тримає в постійній напрузі.

Атмосфера — ще один сильний бік роману. Вишуканий будинок, красиві декорації, привітна посмішка господаря — усе це лише прикриття. Насправді читач разом із героїнею поступово занурюється в середовище контролю, психологічного тиску і страху. Тут не буде жахів у прямому сенсі, але кожен розділ просочений гнітючим відчуттям, що щось ось-ось вибухне.

Сюжет не стоїть на місці — події розгортаються динамічно, читається легко й швидко, але при цьому книга не відчувається поверхневою. Усі дрібниці, здавалося б, неважливі в першій половині, мають сенс у другій. Авторка майстерно працює з деталями, змушуючи озиратися назад і переосмислювати попередні сцени.

Фінал — окрема розмова. Неочікуваний, гострий і емоційно потужний. МакФаден не залишає відкритих питань, але й не дає простих відповідей. Усе логічно, але враження залишається ще надовго.

Прочитала за один вечір. Трилер wow. Читаючи трошки відгукувалось з «Моя темна Ванесса». В загальному сподобалась книга. Очікую наступну новинку Мак-Фаден

Гідне продовження першої частини. Але ця книга мала для мене вже трішки інший вайб.
Нові таємниці та несподівані повороти змушували мене гадати до самого кінця, хто ж тут головний антагоніст книги.
Темп оповіді був досить швидким, що робило читання захопливим і не дало занудьгувати. Нові таємниці, несподівані розкриття та глибше занурення у світ Міллі.
Загалом, якщо вам сподобалася "Служниця", то, ймовірно, вам також сподобається і друга частина. Мені сподобалася. Ставлю 9 з 10

Довго не звертала уваги на цю книгу через обкладинку, думала, що це посередній детектив, але як же я помилялась!
Це психологічний трилер, який розповідає історію Міллі, жінки з темним минулим, яка влаштовується на роботу покоївкою в багатий дім Вінчестерів. На перший погляд, це ідеальна можливість почати нове життя, але незабаром Міллі розуміє, що в цьому домі повно таємниць і ніхто не є тим, ким здається.
Оповідь ведеться від імені Міллі, але її минуле і деякі її дії викликають сумніви в її надійності як оповідача. Інші персонажі, особливо Ніна Вінчестер, також є складним та неоднозначним персонажем.
Книга читається досить швидко завдяки динамічному і напруженому сюжету. Для мене це 10 з 10! Дуже рекомендую для поціновувачів детективів. З нетерпінням чекаю на екранізацію🤍