Філіпа Зімбардо підтасував результати експерименту, насправді люди поводилися інакше, коли експеримент повторили без фальсифікацій. Детальніше у нонфіку "Людство. Оптимістична історія" Рутґера Бреґмена.

Непроста книга... Автор - американський психолог, який досліджував питання: чому звичайні, хороші й добрі люди стають злими й неадекватними. Для цього в 1971 році Зімбардо провів знаменитий Стенфордський в'язничний експеримент, в якому одні добровільні учасники виконували роль в'язнів, а інші - наглядачів. Експеримент, щоправда, довелося припинити вже на шостий день, бо люди почали втрачати своє людське обличчя... Велика частина цієї книги - якраз детальний опис експерименту. Інша значна частина книги - загальновідома скандальна історія про знущання американських наглядачів над в'язнями іракської тюрми Абу-Грейб. Наприкінці книги автор дає рекомендації й поради як не бути бездумним, не піддаватися навіюванням, пропаганді, тиску авторитета чи лідера, і як наслідок, не перетворитися з гарної людини на неадекватну тварюку. Але пересічні люди мало читають подібних книжок і не дуже переймаються питаннями добра і зла. А тому, якщо навіть у маленькому селі, де всі добре одне одного знають, організувати (не дай Боже) концентраційний табір, то швидко знайдуться бажаючі там "попрацювати".