Філіп К. Дік
Зібрання короткої прози, том №1.
Видавництво Жупанського, 2019 рік.
До першого тому увійшли оповідання за 1947 - 1952 роки.
Під час читання ви поринете в неймовірну атмосферу світів Філіпа К. Діка. Вас буде переміщено в майбутнє, потім в космос, а згодом ви поринете в минуле. Також письменник не забував про сьогодення (станом на той час), і активно пропрацьовував соціально-побутові проблеми (кохання, конкуренція, сусідські розбірки та ін).
Мене вразила віра письменника в людство. Попри вчиненні помилки його персонажі намагаються все виправити або знайти більш людяний шлях. Правда шляхи вирішення певних проблем вони обирали надто радикальні)))
Всі оповідання повністю поглинають увагу не за рахунок фантастичної складової, а через присутність людського фактора. Всі персонажі дуже добре психологічно прописані, бо вони думають, їм болить, вони жорстокі, і в той же час можуть радіти як звичайні люди.
Тема ненависті та жорстокості в людському суспільстві прописана геніально.
Взагалі тематика оповідань настільки різна, що просто розмазує по стіні 😊
Найбільше мене зачепили оповідання: "Няня", "Друга модель", "Дударі з лісу", "У саду".
Окремо хочу подякувати перекладачам. Текст читається дуже легко та невимушено.
Моя оцінка 10/10
Однозначно буду чекати четвертий том. Сподіваюсь його видадуть цього року.
Анонім
Філіп К.Дік. Повне зібрання творів, том №2. Видавництво Жупанського, 2023 рік.
#фантастика
Другий том мені сподобався також. Рекомендую всім поціновувачам жанру.
Тут зібрані оповідання за 1952-1954 роки.
Тематика цих оповідань з дуже нестандартним поглядом на світ.
Автор намагався показати дії нестандартних героїв (мутантів, андроїдів, іншопланетних представників) через призму їх світосприйняття.
Манера подачі дуже відрізняється від інших фантастів. Філіп К. Дік може описати простими словами складні, здається навіть несумісні речі, тоді як інші представники жанру вдаються до філософії чи драматичного фіналу.
Оповідання, які найбільше зачепили: "Світ, якого вона жадала", "Рейд на поверхню", "Планета якої не було", "Містечко", "Тоні і жуки", "Ніщ-О".
Моя оцінка 8 з 10.
Анонім
Філіп К. Дік у романі "Убік" знову доводить, що він не просто письменник наукової фантастики, а справжній метафізичний пророк літератури ХХ століття. У цьому творі з надзвичайною витонченістю поєднано футуристичні технології, філософські питання буття та химерну параною, яка постійно вислизає з-під контролю як героїв, так і читача.
Світ "Убіку" — нестабільний, фрагментований, підважений у самому своєму фундаменті. Час пливе назад, предмети втрачають свій сенс, реальність розшаровується. Дік використовує улюблену ним тему — хиткість існування — і доводить її до майже клаустрофобічної досконалості.
У центрі історії — Джо Чіп, звичайний співробітник незвичайної компанії, який втрачає ґрунт під ногами. Його боротьба за розуміння того, що відбувається, пронизана абсурдом і тривогою. І на цьому тлі з'являється Убік — загадкова субстанція, продукт, можливо — Бог, можливо — ілюзія, можливо — остання надія на порятунок.
Роман вражає темпом, зламами сюжетної логіки, які, однак, ніколи не є безглуздими — за кожним кроком стоїть глибока ідея. Мова жива, енергійна, сповнена гумору, сарказму та глибокої меланхолії.
“Убік” — це не просто книга, а психотропний досвід, після якого світ уже ніколи не буде таким, як раніше. Дік запрошує читача в лабіринт, але не дає карти — і саме в цьому полягає його геній. Це твір, що провокує, змушує сумніватися, і водночас відкриває надзвичайні горизонти. Обов’язковий до прочитання для всіх, хто цінує не просто фантастику, а глибоку, неспокійну, сміливу літературу.
Анонім
